Попри повномасштабну війну з терористичною Росією, в Україні не припиняються приготування до відзначення 80-х роковин створення Української Повстанської Армії. Очевидно, що обставини примушують до обережності, на зміну масовості, однак – не до ігнорування. І саме зараз, коли одвічний ворог знову здійснює спроби перетворити нас на попіл, ми маємо опиратися на славний чин прадідів великих.
Саме до 80-літнього ювілею повстанської армії у місті Кропивницький побачить світ перша книжка з нової серії «Визвольна боротьба: 1917-1991 роки». Збірка, підготовлена до друку Регіональним центром наукових досліджень з історії України, має назву «ОУН і УПА у Центральній Україні. Документи та матеріали» (упорядники Сергій Хмара та Борис Шевченко).
До книги увійшло 52 документи та виїмки із 7 книг з історії націоналістичного руху, де згадувалася сучасна Кропивниччина (з якогось дива до сих пір «конституційно» означена Кіровоградською областю…), зокрема таких авторів як Лев Шанковський, Зиновій Матла, Микола Сидор-Чарторийський, Петро Кизименко, Ярослав Коретчук, Юрій Щур та Сергій Хмара.
Представлені у книзі документи зберігаються у Глалузевому державному архіві Служби безпеки України (м. Київ), Архівному підрозділі Управління СБУ Кіровоградської області та Державному архіві Кіровоградської області. Серед документів – протоколи допитів, уривки з оглядів оперативно-агентурної діяльності, зокрема доповідних місцевого відділу по боротьбі з бандитизмом (ББ), судово-слідчі документи тощо.
Серед матеріалів, на які одразу ж звертаєш увагу, огляд за червень 1944 року, де згадується агентурна справа «Просвітівці», за якою розроблялися саме члени товариства «Просвіта» й члени ОУН, які використовували цю організацію як орбітальну структуру. Подібний випадок у Слов’янську на Донеччині раніше описував у своїх дослідженнях сл.п. Олександр Добровольський.
У цьому ж документі згадано й про приїзд Юрія Горліс-Горського («Залізняка») у 1942 році у Медведівку, де він опікувався перепохованням холодноярського отамана Чучупаки.
Крім того, вже влітку 1944 року у доповідних відділу ББ фіксувалися факти діяльності в області відділів УПА, при чому як сформованих із місцевих жителів, так і прибулих у рейд із західноукраїнських земель. Повстанці поширювали серед жителів регіону різноманітну літературу, зокрема постанови ІІІ Надзвичайного Великого Збору ОУН, агітаційні відозви й листівки.
Ще одна цікава для дослідників історії націоналістичного руху агентурна справа, висвітлена на сторінках збірника, мала назву «Холодний Яр». Вона була спрямована проти членів ОУН, які діяли на території регіону й, на думку оперативників совєтських спецслужб, могли належати до структур обласного Проводу. Матеріали по цій справі значною мірою висвітлюють різноманітні аспекти діяльності членів ОУН у зазначеній місцевості.
Серед протоколів допитів заарештованих зустрічаються вже досить відомі як для дослідників, так і для читачів прізвища: Євген Басюк («Чорноморець»), Тимофій Симчишин («Річка»), Петро Дужий («Арсен»), Леонід Ларжевський, Василь Кук («Леміш»).
Досить інформативним відносно діяльності ОУН на Кропивниччині є наведений у книзі протокол допиту Олександри Вікторової-Бенецької («Галини»), де наведено дані про 45 підпільників, яких вона знала з діяльності на території Кропивниччини та Січеславщини.
Важливо, що упорядники збірки також додали й ілюстративний матеріал. Так читачі зможуть побачити портрети членів ОУН та повстанців, серед яких Леонід Ларжевський, Григорій Павловський, Ганна Німець, Дмитро Валуца, Осип Безпалько та Олександра Вікторова-Бенецька. Також представлені й документи націоналістичного підпілля.
Появу збірки документів, яку впорядкували дослідники з Кропивницького, однозначно треба вітати. Однак, сподіваємося, що її наклад дозволить задовольнити не лише попит кількох бібліотек та науковців. Подібні видання повинні мати широку аудиторію, бо слово – зброя, а правдиве історичне слово має бронебійну силу. Те, що важливо зараз, під час війни, й не втратить своєї важливості й актуальності після Перемоги.
Юрій Щур
