На Полтавщині стартував «пушкінопад». Символічно, що подія сталася 21 листопада, у день Гідності і Свободи. Комунальні служби наддніпрянського міста демонтували цей імперський маркер згідно з рішенням Кременчуцької міської ради від 18 листопада «Про організаційно-правові заходи щодо усунення/переміщення об’єкту історії – пам’ятника російському поету і письменнику О.С.Пушкіну з публічного простору м. Кременчука».
Пам’ятник Пушкіну у Кременчуці був розташований на бульварі Пушкіна, який 18 листопада перейменували на бульвар Українського Відродження.
«Пушкін оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім’я російські окупанти використовують як ідеологічну зброю: «Херсон — полуденный край России», — банер з цією цитатою протягом темних місяців окупації розвішували російські окупанти у Херсоні. На його честь у Полтаві в часи СРСР встановили пам’ятник, а ще на Полтавщині налічується 120 назв вулиць, провулків, площ, проспектів його імені. Пушкін- один із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму. Очищення публічного простору від цього маркера-важлива складова процесу деколонізації»,- прокоментували подію у Полтавському офісі УІНП.
Чи винен Пушкін, що народився путін? Як Пушкін заперечував державність України і паплюжив гетьмана Івана Мазепу, брав участь і оспівував загарбницькі війни росії проти народів Кавказу. Про ненависть Пушкіна до поляків та інших європейців та вірш «Клеветникам России». А ще точку зору українських і світових інтелектуалів про Пушкіна читайте у статті Полтавського офісу УІНП https://ukrpohliad.org/culture/vulytsi-i-pam-yatnyky-na-chest-pushkina-vorozha-rosijska-kolonialna-spadshhyna.html
Полтавський офіс УІНП
