Національний музей Голодомору-геноциду запрошує на презентацію та показ документального фільму «Стерти націю» (реж. Томаш Ґживачевський, Польща).
У межах заходу також відбудеться презентація проєкт
Захід розпочнеться в 13.00 у середу, 22 лютого, в Залі пам’яті Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ, вул. Лаврська 3).
Спікери заходу:
-
Олександр Ткаченко – Міністр культури та інформаційної політики України;
-
Леся Гасиджак – в.о. Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду;
-
Томаш Ґживачевський – журналіст, автор фільму «Стерти націю»;
-
Роберт Чижевський – директор Польського інституту в Києві;
-
Юрій Верес – музикант, внук мисткині Ганни Верес, чиї роботи частково втрачені внаслідок руйнування російськими військами музеїв на Київщині.
Зараз в Україні російські військові нищать культурну спадщину. Це музеї, театри, археологічні пам’ятки, культові споруди, навчальні заклади. Кількість зруйнованих об’єктів зростає з кожним днем, а ситуація на окупованих територіях і в населених пунктах, де тривають інтенсивні бої, невідома.
«Стерти націю» – це документальний фільм про злочини Росії проти культурної спадщини України, знятий на замовлення Національного інституту культурної спадщини Польщі у межах діяльності Центру підтримки культури в Україні.
У стрічці йдеться лише про окремі епізоди свідомого знищення українських пам’яток у Львові, Києві, Чернігові, Іванкові, Харкові, Ізюмі та Богородичному. Втім, вони дозволяють уявити масштаб злочинів Росії проти культурної спадщини України, її національної ідентичності, яку так наполегливо намагаються стерти російські загарбники.
Напади на об’єкти культурної спадщини чи пограбування українських музейних колекцій порушують міжнародне право. Фільм є посланням до міжнародних організацій та світової спільноти, його мета – показати жорстокість руйнувань і масштаби допомоги, яка є та буде потрібна для захисту й відновлення культурної спадщини.
«Пропаганда, яка вбиває» – це проєкт Національного музею Голодомору-геноциду, в якому ми аналізуємо вплив російської пропаганди на формування ненависті до українців. На конкретних прикладах ми розвінчуємо типові рашистські наративи та демонструємо їхні справжні завдання. Адже тоталітарні режими, які вчиняють геноциди, зазвичай шукають обґрунтування знищення людських груп і запускають для цього агресивну пропаганду. Вир антиукраїнської риторики з неприхованими закликами до геноциду ми якраз і спостерігаємо в сучасній РФ.
Саме за такою схемою діяла пропаганда в сталінські і загалом радянські часи – створити образ ворога та кидати на його «знешкодження» всі можливі засоби. Як це працює – розповідаємо в нашому проєкті.
Вхід вільний за умови реєстрації.
Реєстрація для відвідувачів (кількість місць обмежена): https://bit.ly/
