Будь-які святкування в УПА відбувалися лише тоді, коли в терені було достатньо спокійно. В іншому випадку, свята перетворювалися у звичайні повстанські будні: продовжувалась активна боротьба за Українську Державу. Проте все ж траплялася нагода відсвяткувати релігійні свята у часи затишшя.
Повстанці по-особливому святкували Різдво. Цей день вони намагалися проводити серед цивільного населення. Ставши на Різдво постоєм у селі, повстанці разом з селянами йшли до церкви, колядували, іноді навіть організовували імпровізовані вертепи.
Українські повстанці не забували й про боротьбу у святкові дні. На інформаційному фронті їхньою основною зброєю були вітальні листівки, які поширювалися як і серед боївок УПА, так і серед звичайних людей по містах та селах.
Проте для ворога релігійні свята — це можливість розбити українське військо, скориставшись його слабкістю. Саме тому, командири відділів за жодних обставин не забували за безпеку та підтримували боєздатність свого відділу. У святкові дні виставляли посилену охорону довкола місця постою, додержувалися конспірації. Обмежувалося, або взагалі заборонялося вживання спиртного.
Теренова сітка ОУН та Український Червоний Хрест за можливості старалися приготувати для бійців якісь подарунки: тютюн, сушені фрукти, сорочки чи рукавиці. Такі подарунки отримували поранені хлопці у шпиталях.
Проте, дедалі частіше, повстанці проводили свята в підпіллі, куди їм приносили свячені продукти.
“Віруймо свято, що прийде незадовго і для нашої многостраждальної батьківщини великий і щасливий день Різдва — день Рождества Вільної і Незалежної Української Держави.”
