Театр, реконструкція якого завершується на Андріївському узвозі, уже встиг зчинити немалий галас у соцмережах. Скандал пов’язаний не лише з зовнішнім фасадом нової будівлі в історичному центрі міста, а й правовими нюансами погодження проекту реконструкції з містом.
«Публічний аудит» у рамках власного проекту «Як покращити управління публічними ресурсами столиці?» вирішив розібратися в ситуації та з’ясувати, чи давали «добро» на такий проект в управліннях КМДА.
Отже, реконструкцію будівель на Андріївському узвозу під Київський драматичний театр «із метою поліпшення культурно-масового обслуговування населення та гостей міста Києва» було вирішено здійснити ще 13 років тому за часів мерства Омельченка. У жовтні 2003-го КМДА видало відповідне Розпорядження № 1959 «Про здійснення реконструкції будівель по Андріївському узвозу, 20 (А, Б)». Замовником було визначено Головне управління культури і мистецтв КМДА, якому й доручили до кінця року розібратися зі всіма земельними питаннями, а також завершити розробку робочої документації. Театр мав відкрити свої двері для глядачів уже за два роки, 2005-го.
Однак через брак коштів роботи були зупинені, а здача об’єкта відкладена. До питання повернулися лише в 2010-му, коли КМДА cвоїм розпорядженням № 563 перезатвердила цей проект реконструкції. Позитивний висновок комплексної державної експертизи зробила Київська міська філія ДП «Укрдержбудекспертиза», – встановили в «Публічному аудиті». План театру, як стверджується, було погоджено з Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища міської держадміністрації.
У 2011 р. функції замовника реконструкції в свої руки отримало КП «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт». Саме йому було доручено узгодити проектно-кошторисну документацію та визначити генеральну підрядну організацію. А перед тим Головне управління культури КМДА та Подільська районна в місті Києві держадміністрація мали підготувати всю необхідну документацію: проектно-кошторисний план, договори, акти виконаних робіт, акти звірки, інформацію про суми фактичних витрат. Втім, тоді коштів на продовження робіт таки не знайшлося.
За три роки функції замовника відійшли до КП «Спецжитлофонд», а ще за рік – до Київського академічного драматичного театру на Подолі. Для цього 29 квітня 2015 року столичні чиновники видали ще одне Розпорядження № 436 «Про завершення реконструкції будівель Київського драматичного театру на Подолі на Андріївському узвозі, 20 (А, Б) у Подільському районі».
Інвестиції у реконструкцію надійшли від «Рошену» в розмірі 165 млн грн. Ще до укладення відповідних домовленостей було погоджено, що після завершення реконструкції майно театру належатиме до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Проконтролювати цей процес мають Департамент комунальної власності та Департамент культури.
«Аудитори проаналізували всі наявні у відкритому доступі дозволи та розпорядження – і наразі до них запитань немає. Проте, зважаючи на резонанс, КМДА потрібно все ж перевірити, чи відповідає теперішня реконструкція театру проектній документації та правилам забудови в Києві. Крім того, театр відкриється лише в наступному році, тому його вигляд ще можна відкоригувати, врахувавши думки як експертів, так і громадськості», – звертає увагу керівник дослідження «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.
«Спеціалісти “Публічного аудиту” вивчили також рекомендації “Юнеско” щодо зведення та поліпшення будівель в історичних частинах міст. Так-от, власне відреконструйована будівля не належить до історичної пам’ятки, а його реконструкція, за правилами агентства, не мала бути стилізована під старовину. Такі будівлі, як показує міжнародна практика, повинні бути по-сучасному вмонтовані в історичний ансамбль міста», – додає він.
Так, «вписування» сучасних будівель в історичний ландшафт міст вже стала традицією для Сіднея, Мюнхена, Відня, Нью-Йорка, Парижа, Онтаріо.
Музей Лувр, відділ ісламського мистецтва
«Інвесткорп білдінґ» – бібліотека центру близькосхідних досліджень у коледжі Сейнт-Ентоні, Оксфорд
Галерея мистецтв Онтаріо, Торонто
Так має виглядати театр на Подолі за проектом архітектора Олега Дроздова
Наразі кияни розділилися на два табори: одні хочуть повернути Андріївському узвозу його історичний вигляд та вимагають знести новий фасад драмтеатру; інші, навпаки, закликають місцеву владу заборонити змінення його зовнішнього вигляду. Відповідні петиції розміщені на сайті Київської міського ради, і наразі голоси розділилися 7 тис. проти 1,5 тис.
Яким має бути оновлений фасад театру? На це питання відповідь мають дати кияни. Проте в будь-якому випадку кінцевий проект із урахуванням усіх думок має бути погоджений на містобудівній раді. А столична влада повинна проконтролювати, щоб у підсумку театр не опинився в сумнівній власності, а став надбанням киян.
