|
У четвер, 6 березня, запрошуємо на публічну лекцію провідного наукового співробітника Музею Голодомору, доктора історичних наук, професора Наталі Романець «Жіноче обличчя селянського спротиву: роль жінок у масових селянських виступах доби суцільної колективізації та Голодомору».
Однією із форм селянського опору доби суцільної колективізації та Голодомору стали масові заворушення, в яких головну роль відігравали жінки. У документах тієї доби їх називали по-різному: «бабськими бунтами», заколотами, волинками. За неповними даними ОДПУ, в 1930 році в СРСР було зафіксовано більше 3700 жіночих масових виступів, в усіх інших заворушеннях жінки становили більшість або значну частину учасників.
В Україні жіночий спротив був наймасштабнішим: упродовж лютого–березня 1930 року відбулося 2 тисячі масових жіночих виступів. Для сталінського режиму активна участь «слабкої статті» в акціях спротиву «соціалістичним перетворенням на селі» стала неприємною несподіванкою, що призвело до тривалого замовчування цього феномену. Представники влади, презирливо називаючи масові виступи селянок «бабськими бунтами», прагнули нівелювати їхню значущість як акцій антиколгоспного спротиву, деполітизувати їхню сутність, довести ірраціональність дій їхніх учасниць – нібито «темних», відсталих жінок, які керувалися винятково емоціями.
Проте, насправді, причини і зміст жіночого спротиву були іншими. Як слушно зазначає канадська дослідниця Лінн Віола, «протест селянок був безпосередньою відповіддю на проведення руйнівної за своїми наслідками політики держави», яка загрожувала не лише добробуту, але й існуванню їхніх родин, що засвідчили події 1932–1933 рр.
Напередодні Міжнародного дня боротьби за права жінок про це розповість історикиня Наталя Романець.
Коли: 6 березня, четвер, о 16:00
Де: Зала пам’яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3)
Вартість: вхід за ціною квитка до музею (30 грн, студенти та пенсіонери – 20 грн)
Щоб взяти участь, зареєструйтеся: https://docs.google.com/forms/d/1VvfK0PD9uIHh-fs6xLsHWVNM3B6LERF5a-eRnPaUSc8/edit. |
