У Києві відбулася прем’єра вистави «Троянські жінки» — нової роботи експериментального театру NASHi, створеної у співпраці з легендарним нью-йоркським театром La MaMa Experimental Theatre Club та міжнародною ініціативою The Trojan Women Project. Показ пройшов 8 травня у межах міжнародного театрального фестивалю KЇ FEST.
Українська вистава стала адаптацією культової постановки «Троянські жінки», яку театр La MaMa створив у Нью-Йорку ще у 1974 році за мотивами трагедії Евріпіда. Оригінальну версію поставив режисер Андрій Сербан разом із композиторкою Елізабет Свадос та продюсеркою Еллен Стюарт. За понад 50 років існування вистава стала однією з найвідоміших експериментальних театральних робіт у світі, яку показали у більш ніж 30 країнах.
У центрі постановки — теми війни, втрати, вимушеного переселення та людської стійкості. Водночас українська адаптація переосмислює оригінальний матеріал через досвід сучасної України та робить акцент на жіночій витривалості, надії та колективному переживанні війни.
«Троянські жінки» відмовляються від традиційної драматичної форми. У виставі немає звичного сюжету чи діалогів — історію розповідає хор. Актори працюють через звук, ритм, рух, дихання та фізичну взаємодію, створюючи спільний емоційний простір з глядачем.
Як і в оригінальній постановці La MaMa, вистава звучить вигаданою мовою, що працює через інтонацію, вокал, тіло та ритм. У першій версії постановки використовувалися елементи грецької, латини та навахо — цей принцип колективного звучання та інтуїтивного розуміння став основою й української адаптації.
Українська версія вистави стала можливою завдяки співпраці театрального клубу NASHi та режисерки й продюсерки Романи Ізабелли Соутус із командою La MaMa. Соутус працювала з театром у Нью-Йорку впродовж дев’яти років та ініціювала створення української адаптації.
«Ідея постановки виникла влітку 2025 року під час візиту до України режисера та актора Джорджа Дранса — одного з учасників The Trojan Women Project. Восени того ж року між La MaMa та NASHi стартувала серія онлайн-воркшопів і тренінгів, під час яких українські актори та музиканти працювали з міжнародною командою над фізичними та музичними елементами вистави», — розповіла Романа Ізабелла Соутус.
Над виставою також працювали продакшн-менеджер та асистент режисерки Павло Коваль, музична керівниця Валентина Левченко, сценографка Вероніка Риженко, художник зі світла Володимир Полозюк, хореографка Христина-Марія Слободянюк та звукорежисер Данило Головко.
Проєкт втілюють у співпраці з The Trojan Women Project — міжнародною ініціативою, яка з 2014 року працює з країнами, що пережили або переживають війни та конфлікти. Формат проєкту поєднує театральні воркшопи, репетиції, покази та публічні обговорення. Раніше проєкт реалізовували у Гватемалі, Камбоджі та Косово.
Проєкт «Троянські жінки» реалізується в межах ZMINA:Resilience за підтримки фонду IZOLYATSIA (Україна), організації Malý Berlín (Словаччина) та за участі мережі Trans Europe Halles (Швеція). Проєкт співфінансується програмою Європейського Союзу «Креативна Європа».
