Круглий стіл «Писемність в історії української цивілізації»

01

Українське національне середовище, Українське лікарське товариство у Львові та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Писемність в історії української цивілізації».

02

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив такі проблемні питання українців:

усвідомлення мови даної нам Богом як священної;

навернення українців до мови предків є наверненням до Бога;

визнання своєрідних форм української мови є визначальним у творенні нашої національної ідентичності;

оборона історії української цивілізації – історії української писемності і державності від ідеологем греків і московитів про пізні початки писемності від Кирила і Мефодія та про єдину давньоруську мову.

Промову на круглому столі «Про початки української писемности і мови» виголосив відомий дослідник давньої української літератури, поет Павло Салевич. Учений розпочав із невідповідності відзначення в Україні 9 листопада 1997 року (тепер 27 жовтня) свята «День української писемности та мови» з початком народних українських писемности та мови. Учений наголосив, що 27 жовтня українців змушують святкувати церковне свято монаха Нестора, який мав прогрецькі погляди, та книжної церковної мови – книжної болгарської мови, навязаної українцям у княжі часи. І монах Нестор, і книжна церковна мова у той час навязували українцям чужий світогляд (візантійство у розбудові українського державного та релігійного життя). За Ізмаїлом Срезневським аж 8 століть нашій живій українській мові протистояла згадана книжна і лише у творчості Івана Котляревського наша жива мова остаточно її перемогла.

03

Писемність і життя української мови засвідчені набагато давніше, ніж в ХІ столітті, що нам запропоновано святкувати, – продовжував доповідач. Про се писали багато українських і чужих учених, зокрема, Михайло Красуський, Іван Ющук, Костянтин Костенецький. Із їхніх праць дізнаємося про те, що жива українська мова ввібрала в себе багатотисячолітні форми, які також збереглися в найстарішій латині, санскриті, інших старих індоєвропейських мовах. За словами Михайла Красуського українська мова дала життя багатьом мовам, збагатила їх безліччю понять і слів ще в індоєвропейську, праслов’янську добу.

05

На завершення промови Павло Салевич навів такі факти для ствердження існування в Руси-Україні української писемности і мови до ХІ ст.:

за Юрієм Липою та «Словом о полку Ігоревім» у 4 ст. руси-українці вже мали державу в Києві, а маючи державу природно мусили мати мову й письмо;

06

у 448 р. візантійський мандрівник та історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського вождя Аттили на території сучасної України, записав українські слова мед і страва (страва у значенні пир);

предки сучасних сербів і хорватів переселилися з України на Балкани в VІ – VІІ ст. н.е. і взяли з собою багато мовних елементів, властивих і сучасній українській мові;

07

попередники Нестора, брати-греки Кирило і Мефодій, йдучи з місією до Хозарії прибл. у 860 р. у Херсонесі-Корсуні зустріли русича з Євангелієм та Псалтирем, написаними руськими літерами («роуськими письменами писані») (про се в паннонському житії Костянтина Філософа);

в Руси-Україні часів Аскольда й Дира (60-ті роки IX ст.) уже були християни, які мали власну церковну літературу, писану глаголичним докирилівським письмом;

за сербським книжником болгарського походження Костянтином Костенецьким («Книга о письменах» кінця XIV ст.) Костянтин-Кирил в основу мови власних перекладів поклав був «тончайший і красніший руський язик (українську мову)».

Усім наведеним свідченням, підсумував Павло Салевич, – суперечить поширене в Україні уявлення про те, що руси-українці до Кирила, Мефодія та Нестора не мали власної писемности та мови.

Слово на круглому столі мали також завідувач кафедри давньої історії України, професор Ольга Щодра «Давні джерела з історії української писемності і державності», доктор історичних наук, поет Петро Шрабюк «До питання про розкодування національної історії від часів Трипілля», кандидат філософських наук Віктор Маринюк «Теоцентрична концепція мови», почесний консул Литви Ярослав Візняк «Етноментальність мови і мова дипломатії», медик Наталя Смолянець «Формування ідентичності українців у світі: питання мови».

Участь в обговорені теми круглого столу, окрім уже згаданих учасників, брали доктор мистецтвознавства Роман Одрехівський, доктор технічних наук Роман Базилевич, доктор юридичних наук Михайло Кельман, відомий художник Ігор Колісник, лікар Ірена Фільц, громадський діяч Юрій Путас, освітяни Ярослав Даць, Марія Марушка, Марія Гриців, Ірина Левків, Маряна Скакун, Ольга Тишковець, Ольга Хрипко, провідні бібліотекарі відділу україніки Галина Москович, Маряна Москва, Надія Бала, Ірина Лемик та інші.

1

Світлини художника Ігора Колісника.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа