Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Посланіє Пророка нації Тараса Шевченка як національний проект».
Вступне слово на круглому столі подав завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич, визначивши головний контекст круглого столу як потребу присутності священного в просторі тривання нації і висловивши такі світоглядні думки:
Український національний проект «Тарас Шевченко» існує від дня народженння Пророка. Важливим є його усвідомлення, визнання і сприйняття усіх верств української нації, важливим є творення шевченківського типу українців. Проте в українському інформаційному просторі така тема відсутня. Віднині ми її в цьому просторі посіємо.
Творча думка, яку дав нам Бог, творчий божий задум щодо Посланія Тараса Шевченка розвивалися так:
від ідеї читання Посланія «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» перед українськими національними громадами до читання інших посланій Тараса Шевченка – «Великий льох», «Розрита могила»;
від ідеї читання посланій Пророка нації до подання їх інтерпретацій так, як у Храмі подаються посланія апостолів і їх тлумачення в історичному і сучасному контекстах;
від ідеї читання та інтерпретації Посланій Тараса Шевченка до ідеї читання та інтерпретації священних текстів провідників нації – ідеологів націоналізму, традиціоналізму, інших державотворчих ідеологій, до ідеї священної української історії і святих української нації.
І хід на довершення національного проекту:
від ідеї читання та інтерпретації Посланія Тараса Шевченка до ідеї Українського храму або Храму української нації, до ідеї святої структури в просторі нації із священною історією, святою землею, святими місцями, святими української нації. Суть проекту в обожненні українського світу, обожненні традиції, мови, історії, провідників, учителів нації, творців національної культури.
Посланіє Пророка нації Тараса Шевченка як національний проект стане основою відповідних проектів в освіті, культурі, національній пропаганді, в наповненні інформаційного простору, стане основою духовних проповідей в Українському православному храмі.
Посланіє Пророка нації «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» артистично і зворушливо прочитала художник-монументаліст, іконописець, акторка Наталя Білоус: аби мертві духовно українці воскресали, аби ненароджені народжувалися, а живі жили для слави України.
Поетичні та пісенні інтерпретації творів Тараса Шевченка «Ой чого ти почорніло зеленеє поле» та уривок з поеми «Гайдамаки» «Гомоніла Україна» прозвучали у натхненному виконанні юного бандуриста Святослава Салевича.
Наукову інтерпретацію «Міфологічна основа «Великого льоху» Т.Шевченка» подав поет і учений Павло Салевич. Говорячи про актуальні проблеми сучасних досліджень поетичної творчості Т.Шевченка, він зупинився на аналізі української міфологічної традиції визначного твору Шевченка «Великий льох», зокрема на подібності його зі «Словом о полку Ігоревім».
Доповідач визначив міфологічний сюжет «Великого льоху», який як і сюжет «Слова» є космологічним, даючи таке пояснення: в обидвох творах мовиться про руйнування українського космосу-світу, у «Слові» стан його руйнування вдається відвернути за допомогою жертовних ритуалів; у «Великому льоху» його відвернення передбачається після двох див – двох містерій (двох міфологічних культових дій) та після розвалення Великого льоху – церкви-домовини Богдана Хмельницького (після того, як церква-домовина розвалиться, з-під неї встане-визволиться Україна).
На думку ученого, Т.Шевченко у «Великому льоху», подібно як автор «Слова» та жрець міфологічної традиції, описуючи-відтворюючи стан українського світу, розчленовує, роз’єднує початкову єдність тексту, як жертви, а потім синтезує її в нову єдність: спершу подаються окремі частини тексту під назвами Три душі, Три ворони, Три лірники, які довершуються містерією (таємним культом) копання Льоху і очікуванням розвалення церкви-домовини Богдана.
Про міфологічні образи «Великого льоху» Павло Салевич сказав таке.
Як і у «Слові», у «Великому льоху» присутнє сакральне і магічне число повноти – три. Оцю повноту надано трьом міфологічним образам. Зображено три ворони (українська, польська і московська) – вісники зла і смерти. От-от має народитися новий Гонта, що буде московських катів катувати і розпустить по Україні правду. Тож ворони прилітають, щоб «втопити, чи отруїти (його), чи хоч би в саме пекло запроторити». «Поки сліпі люди, треба його поховати» – радить українська ворона. Зображено також три душі (три україни – Богданова, Мазепина та малоросійська московської цариці Єкатєріни), що якось видозмінено нагадують у «Слові» зронену через золоте ожерелля перлову душу князя Ізяслава Васильковича, яка чекає повернення у материнське земляне лоно (у «Великому льоху» душі очікують повернення у Рай). Зображено три лірники (сліпий, кривий і горбатий), які в українській міфологічній традиції називалися також каліками перехожими, грали на колісній лірі, співали про традиціоналістські морально-духовні цінності, тлумачили притчі, несли Боже слово. У «Великому льоху» спів і тлумачення лірників – «сліпі, криві і горбаті».
На завершення доповідач розповів про дві містерії, два таїнства розкопування двох льохів: великого і малого, дві культові дії, які у міфології були присвячені божествам, допускалися до таких дій лише посвячені.
Стосовно першої містерії – народження в Україні двох близнят: одного, який буде, як той Гонта, катів катувати, і другого, який буде катам українців допомагати, учений навів паралель із міфом про братів-близнюків, що характерні для дуалістичних міфологій: один із братів пов’язується з усім добрим чи корисним, інший – з усім поганим.
Промови на круглому столі виголосили доктор філософських наук Ігор Держко «Посланіє Тараса Шевченка – маніфест української національної ідеї», громадський діяч Юрко Антоняк «Символіка свяченого ножа у світогляді Тараса Шевченка», доктор економічних наук Борис Карпінський «До образу свяченого ножа в народному світогляді», редактор журналу «Наша спадщина» Андрій Левик «Посланіє «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»: символізм і конкретика мови», діяч освіти Ірина Даць «До питання сприйняття Посланія українськими дітьми», громадський діяч Зеновій Бермес «Посланіє Тараса Шевченка в інформаційному просторі нації», доктор технічних наук Роман Базилевич «Традиція сходження на Говерлу у дні пам’яті Пророка нації Тараса Шевченка».
Участь в обговоренні теми круглого столу, окрім уже згаданих учасників, брали громадські діячі, підприємці Олег Подвірний, Юрій Путас, Іван Вівчарівський, художник Ігор Колісник, лікар Ірена Фільц, завідувач відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів ЛОУНБ Ігор Капраль, завідувач відділу виробничої літератури Леся Колодій, провідні бібліотекарі відділу україніки Мар’яна Москва, Ірина Лемик та інші.
