Хай як там хоче ПЕН-клуб та ВВС, а мої Книжки року-2021:
* «Нарис історії АБН» Григорія Роя;
* «Рефлексії» Юліана Вассияна.
З першої ще раз уяснив, чому Господь далі береже українців на білому світі, а не кинув на поталу, як провансальців чи прусів. А з другої прознав, що українці вміють особливими словами каятися перед Всевишнім за те, що ухиляються бути великими.
З першої дізнався, що Холодну війну з Москвою почала не ЦРУ, а купка ідеалістів ОУН на чолі з Ярославом Стецьком, якому та ж таки ЦРУ на початку 1950-х довго не давала візу на в’їзд до США. А потім, коли розібралися, що воно за Антибольшевицький Блок Народів, який постав ще на Волині посеред осатанілої війни всіх проти всіх, то уяснили, що Зоря Антикомунізму зійшла таки передусім над українським вертепом. І вже тоді «на весь світ засіяла».
За моделлю АБН у світі сформували до семи стратегій боротьби з глобальним комуняцтвом, а воно вдягало різні личини в Азії, США чи Латинській Америці. І на кожний мутуючий штам большевизму був потрібен окремий «лікувальний протокол», не сумнівайтеся. І саме український досвід забезпечив те, що Олександр Сич у передмові до книжки влучно назвав «розмаїттям антикомунізму».
Ідеалізм АБН 1940-их, коли в УПА творилися збройні формації країн, про які не чули навіть фахівці Британської Енциклопедії, примусив найсильніші розвідки світу напряму зайнятися «національними питаннями» всередині СССР. І з цих «спецзусиль» на початок 1990-х Вільний Світ вийшов переможцем у Холодній Війні. І не провина АБН, що США і Британія «зірвали стоп-кран» і не пішли на заклик українців-антикомуністів «доруйновувати» вже саму Російську Федерацію – після Біловезьких угод. Треба було йти далі, творячи на місці Старої Московщини десятки нових країн – добиваючи проспиртованого Єльцина та непритомну ґебню.
Загалом, як на порівняно невеликий обсяг книги Роя, накреслено цілісну, наукову й захоплюючу картину Війни після Війни – періоду 1943-1991 років, коли червоною могла стати не лише вся Азія й Латинська Америка, але навіть Франція, де 1946 року парламентські вибори ВИГРАЛИ комуністи, посівши 1/4 місць депутатів! А вони вже «записували» у нацисти не те що Стецька і Накашидзе – лідерів АБН, але й недавніх союзників – американців та англійців, яким з московського голосу закидали «англо-саксонський расизм»!
Захопливе чтиво – (та ще й наукове! За цю працю Рій здобув докторський ступінь у мюнхенському УВУ) – поринати у перипетії боротьби Red China та Free China, яка триває до цього дня. Автор став справжнім синологом, аби пояснити роль саме українців в організації захисту Тайваню та ідеології стримування Мао.
Воістину українці – мічені антикомуністи. Із цілком актуальним досвідом управління глобальними міжнародними мережами. І що тут сказати – такий «дипломатичний трилер», та й на стіл кожному колезі міністра закордонних справ…
А от друга книжка – це вже «важке чтиво», але й те – тільки на перший погляд. Мене навіть попереджали – Вассиян то такий філософ з темних міжвоєнних/повоєнних років, що оперує ним же вигаданою мовою і не гаразд розумієш кінець якогось речення, якщо навіть пощастило зрозуміти його початок.
О, так! Читаю цю збірку есеїв – «Воююча Україна», «Рефлексії» «Бог і Батьківщина», «Людина наче дерево», «Над Рубіконом»… – по кілька сторінок на день. І це настільки інтелектуально згуслі тексти, що просто відкладаєш книжку і ніби заново осягаєш українську мову. Трепет!
«…Є в поворотах долевої крайності своєрідна доглибна справедливість написаного ладу буття, який розкривається не раз до самих своїх основ – немовби для пригаду, що є неподільний, вічний та єдиний…»
Безумовно, захопитися Вассияном допомогла й передмова Ігоря Загребельного, чия нарочита зануреність у релігійні контексти вдало розкриває диво постаті невідомого Україні філософа: «Вассиян пожертвував можливістю академічної кар’єри і творчості у комфортних умовах, ставлячи перед собою етичні зобов’язання, які випливали з його світогляду, а така вірність власному світогляду є однією з головних чеснот філософа у автентичному сенсі цього поняття».
Вассиян і АБН – теми року. Що минув.
Ростислав Мартинюк
