У видавництві «Крила» вийшла книга українського вченого, історика та етнолога Павла Штепи (1897-1980) «Українець і москвин: дві протилежності». Свого часу ця книга була підготовлена в новій редакції й видана в Видавничій фірмі «Відродження» (Дрогобич, 2008. 688 с.) Тоді редагування книги здійснив відомий мовознавець, культуролог та публіцист Ярослав Радевич-Винницький. Упродовж 2010-х рр. ВФ «Відродження» зробила ще два перевидання цього ідеологічного бестселера. Зараз, за спеціальним договором, цей варіант монографії Штепи перевиданий у тернопільському видавництві як влучна й провіденційна ідейна зброя боротьби з московським імперіалізмом.
Павло Штепа був учнем Дмитра Донцова. Він продуктивно розвинув ідеологеми видатного публіциста в аспекті тлумачення Росії як головної загрози для України і всієї Європи як культури й цивілізації. Його книга «Московство: його походження, зміст, форми й історична тяглість» була перевидана в фірмі «Відродження» 11 разів (!), що стало своєрідним всеукраїнським рекордом з видань політологічної літератури. Ще в Дрогобичі була видана книга Штепи «Мафія і Україна» (2002) і мала неабиякий успіх.
Нове видання здійснене вельми ошатно, естетично і якісно. Книга справляє враження своєю концептуалістикою, автор змалював цілісну картину розвитку московської агресивної ментальності, ідеології московського імперіалізму, осмислив особливості становлення московської державності і культури. Таке видання буде добротною зброєю в нинішній жорстокій війні з віковічним ворогом. Написана популярним стилем, публіцистична у своїх судженнях, вона зручна для найрізноманітніших категорій читачів.
Успіх цього й інших видань Штепи ще раз переконує, наскільки пророче дивився на українську національну проблематику Дмитро Донцов ще на початку ХХ ст., коли написав перші свої статті на російську тематику і прокричав до українства, що головною стратегемою його боротьби має бути всеохопна боротьба з московською геополітичною (праця «Сучасне положення нації і наші завдання», 1913 р.), культурною («Культура розкладу», 1918 р.), ментальністю і традиціями («Підстави нашої політики», 1921 р.). Тоді Донцов сміливо протиставився переважній більшості українського політикуму, наскрізь пацифістського, ліберально-космополітичного, по-соціалістичному приземленого. Сьогодні Історія підтвердила його грізні пророкування. У кривавій заграві екзистенційної війни України за своє цивілізаційне утвердження ідеї й спонуки націоналізму увиразнюють свою силу й енергетику духу як правдиве джерело героїки й мілітарності.
Олег Баган
