5 лютого в рамках програми ІХ Бандерівських читань у приміщенні інформаційно-виставкового центру Музею Майдану в Києві презентували збірник «Євген Коновалець та його доба». Книгу представив ініціатор видання, історик і автор передмови доктор Олександр Сич та один з її упорядників Володимир Мороз.
«Ця книжка вдосконалена з точки зору сучасності та науки. Вона вийшла не тільки більша за перше видання по об’єму, але й по змісту. Радий, що вдалось її перевидати. Бо зі ставленням держави до книжок, читання, глибинного знання історії, вона б могла ніколи не побачити світ.
З уваги на те, у якому стані перебувало і перебуває наше суспільство і як люди мало читають, особливо таку серйозну літературу, все-таки нам вдалося зробити так, аби це важливе видання вийшло. Це практично хрестоматія з української політичної історії 20-30-х років минулого століття. У цій книзі не тільки про Євгена Коновальця і ОУН, але й про спогади, атмосферу, добу в найменших деталях. Тут є і наукові матеріали про Західну Україну, Галичину та про Східну Україну. Тобто, загалом про Україну, про еміграцію, яка боролася за українську справу. Той, хто хоче знати українську політичну історію тих років, то йому варто прочитати цю книгу. Навіть якщо він не є сповідником ідеології націоналізму», – підкреслює Олександр Сич.
Науковець відзначає, що постать лідера ОУН Євгена Коновальця сформувала великий пласт борців за незалежність України. Адже, якби не було Коновальця, то не було б і Степана Бандери, Романа Шухевича, Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії так, як вони відбулися і як ми їх сьогодні знаємо.
«Євген Коновалець – зразок українського політичного лідера. Він умів єднати людей різних політичних вподобань навколо себе і навколо української ідеї. Але постать Євгена Коновальця несправедливо затінена в українській історії. Про нього забули, хоча це був феноменальний політичний лідер. І з часом ті, кого він сформував духовно, стали відоміші. Це нормально. Про це мріє кожен вчитель – аби його учні перевершили його самого. Тому про Євгена Коновальця треба говорити, книжки про нього треба читати. Бо це данина вселенській справедливості», – наголошує Олександр Сич.
Упорядник збірника Володимир Мороз додає: «Коли ми бралися за цю справу минулого року, перед нами стояла дуже відповідальна справа: щоби наші доповнення, уточнення, осучаснення цієї книжки не зіпсували чи навіть не випали з того високого рівня, який був заданий Бойком, Ленкавським та іншими упорядниками збірника, який вийшов в 1974 році.
Мені подобається те, що зробили ми з моїми друзями-істориками, які займаються дослідженням ОУН і Євгена Коновальця. Ми додали нові наукові праці, які вийшли після 1974 року, зробили коментарі і значно збільшили ілюстративну частину книги: в оригінальному виданні було близько 250 ілюстрацій, переважно фотографії, зараз їх більше п’ятисот».
Дарина Сех, ІНСН
