Париж, 15 грудня (Reuters). Нагородження французького актора Жерара Депардьє орденом Почесного легіону розглядається після низки звинувачень у сексуальній агресії та телевізійного документального фільму, у якому чутно його непристойні коментарі про жінок.
Міністр культури Франції Ріма Абдул Малак заявила в ефірі телеканалу France 5, що звернулася до комітету «великої канцелярії», який відповідає за Орден Почесного легіону — найвищу нагороду Франції — розпочати дисциплінарну процедуру, щоб розглянути питання про призупинення або відкликання медалі.
Абдул Малак сказала, що її “огидно” викликали коментарі Депардьє, одного з найвідоміших акторів Франції, під час поїздки до Північної Кореї у 2018 році та трансляції в документальному телевізійному фільмі “Complement d’Enquete” на France 2 на початку цього місяця.
“Шокуючі коментарі… ганьблять Францію”, – сказала вона.
Останніми роками Депардьє опинився в центрі низки звинувачень у сексизмі та сексуальному насильстві.
У березні 2022 року паризький суд постановив, що продовжить розслідування щодо Депардьє після того, як актриса звинуватила його в зґвалтуванні. Шарлотта Арнолд розповіла, що саме вона стоїть за звинуваченнями, сказавши, що вона не може більше мовчати. Відтоді більше 10 жінок звинуватили Депардьє в сексуальному насильстві.
Депардьє через свого адвоката раніше “рішуче відкидав” звинувачення.
У листі від 2 жовтня, опублікованому у французькій газеті Le Figaro, Депардьє заперечує будь-які звинувачення. «Ніколи, абсолютно ніколи я не ображав жінку», — написав він.
Депардьє зіграв у десятках франкомовних фільмів, досягнувши популярності в 1974 році з фільмом «Going Places» і отримавши міжнародне визнання головною роллю в англомовній комедії 1990 року «Green Card». За цю роль він отримав нагороду «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль.
Його гра у франкомовному фільмі «Сірано де Бержерак» того ж року принесла йому нагороду за найкращу чоловічу роль на Каннському кінофестивалі та номінацію в категорії «Найкращий актор головної ролі» на премії «Оскар» 1990 року.
Репортаж Ґірта Де Клерка, редагування Розальби О’Брайен
