5 січня 2022 року київський етнографічний хор «Гомін» виконав віночок українських різдвяних пісень на 7-му каналі телебачення. Хор, який 1989 році першим виконав на київській сцені Національний гімн «Ще не вмерла Україна». На жаль, нині хористи співали без свого незмінного від 1969 року диригента Леопольда Ященка, який відійшов у вічність 2 квітня 2016 року. Добре пам’ятаю дві свої зустрічі з Маестро і хором «Гомін» у часи усталення незалежності України.
Леопольд Ященко виконує народну мелодію. 1980-ті роки.
Диригент Леопольд Ященко і його етнографічний хор «Гомін». 2013 р.
Перша зустріч відбулася 22 січня 1990 року в тодішньому Палаці культури імені Юрія Гагаріна в Львові при відзначенні Дня Злуки УНР і ЗУНР в одну державу. Вершиною патріотичного репертуару хору стала давня козацька пісня «Грає синє море». Грало під сонцем море, мчали козацькі чайки до турецьких берегів – стережіться яничари, час розплати настав. А далі широкий, як український степ, фінал «грає синє море». На завершення концерту весь зал підтримав хор у виконанні Гімну України та ораторій «Реве та стогне Дніпр широкий» і «Заповіт» на слова Тараса Шевченка.
Друга зустріч з Леопольдом Ященком відбулася в середині липня 1991 року під час національної акції «Дзвін-91. Чернігівщина» в славній козацькій столиці Батурині. На науковій конференції в честь Гетьмана Івана Мазепи невеликий клуб Батурина не зміг вмістити всіх бажаючих. Львів’яни з хору «Просвіта» влаштувалися на лавках у саду або просто на траві під деревами. Раптом від дороги зазвучала на повний голос пісня «Гей, там на горі Січ іде». Розуміючи, що це земляки з Галичини, питаємо – звідки? Відповідь – з Києва. А хто в Києві заспіває галицьку січову, як не хор Леопольда Ященка?
Пізнали кількох хористів, що були у Львові минулого року.
-
Як доїхали?
-
Добре, без пригод.
Звичайно, добре, бо минулого року хор «Гомін» на автостраді з Києва до Чернігова зупинили наряди міліції й спец призначенців «Беркут». І не тільки не пустили на Козацьке свято, але й побили гумовими «демократизаторами» всіх без розбору – чоловіків, жінок і депутата демократичної меншості Верховної Ради Василя Гудиму.
Того ж вечора в Батурині хор «Гомін» співав патріотичні пісні на вічі акції «Дзвін-91. Чернігівщина» на широкому лузі біля будинку Василя Кочубея – генерального писаря, що зрадив Гетьмана Івана Мазепу, перейшовши на сторону царя Петра І. Тобто, біля єдиного уцілілого будинку в Батурині, який 2 листопада 1798 року повністю знищили московські війська правої руки царя Петра І Алєксандра Меньшикова. Знищеному не тільки разом із козацькою залогою, а й з всіма мирними жителями, включно з жінками і малими дітьми. Виступ хору «Гомін» на вічі підтримали співаки львівських і чернігівських хорів.
Урочистий велелюдний похід від Батурина на Гончарівку.
Вранці другого дня відбувся велелюдний трикілометровий похід жителів Батурина і гостей з Києва, Львова й Чернігова на Гончарівку до місця зруйнованої в 1708 році московським загарбниками фортеці Гетьмана Івана Мазепи. На широкому полі місцеві й чернігівські православні священики відправили панахиду за Гетьмана Івана Мазепу, полеглих у боях за Батурин козаків і знищеного після захоплення фортеці й міста мирних жителів. На завершення освятили пам’ятну плиту, встановлену в честь Гетьмана Івана Мазепи.
Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка
Ярослав Середницький (Львів)
