120 років тому:
1.01.1904(19.12.1903) – у с. Солониця на Полтавщині народився Євген Адамцевич, сліпий кобзар-бандурист, віртуоз, виконавець різножанрових українських пісень. Зір втратив на 2-му році життя від вітряної віспи. Кобзарського ремесла навчався у місцевого бандуриста Мусія Олексієнка, від якого перейняв чимало пісень. Продовжив навчання у школі для сліпих у Києві. Керівник ансамблю бандуристів у Ромнах (1927), згодом виступав у складі Миргородської капели бандуристів та самостійно. У 1930-х співав як мандрівний кобзар, дивом зумів пережити винищення кобзарського руху в період масових репресій. Учасник Республіканської наради кобзарів та лірників у Києві (1939) і Всесоюзної наради народних співців у Москві (1940). У 1950-1960-х активно концертував в Україні та Московії. На схилі літ, не маючи «трудового стажу», опинився у матеріальній скруті. Щоби прогодувати сім’ю (дружина і три доньки) грав на роменському базарі. Проте радянська влада розцінювала це як жебрацтво й міліціонери постійно проганяли його з базару, часом вивозили за місто й полишали напризволяще, а бувало, що й закривали у в’язниці. Наприкінці життя хворий кобзар із дружиною переїхав до доньки в Крим. Автор «Запорозького маршу», який став одним із музичних символів Української Держави. Помер у с. Холмівка в Криму 1972.
