120 років тому:
21.04.1904 – у с. Грабське, нині в Словаччині народився Василь Гопко, церковний і культурний діяч Західного Закарпаття, єпископ-помічник Пряшівський Словацької Греко-Католицької Церкви, блаженний (2003). Ще в дитинстві батько загинув від удару блискавки, а мати виїхала на заробітки до США, віддавши Василя родичу, греко-католицькиму священнику Дмитру Петренко. З відзнакою закінчив протестантську гімназію у Пряшеві (1923) та Пряшівську єпархіальну духовну семінарію (1923-1929). 3 лютого 1929 єпископом Павлом Ґойдичем рукоположений на священника. Душпастирював у Празі. Засновник студентського «Союзу греко-католицької молоді», організатор української греко-католицької парафії у Празі (1934). Став відомим завдяки харитативній допомозі бездомним, бідним та студентам. Закінчив студії з богослов’я в Карловому університеті (1940), здобув ступінь доктора богослов’я в університеті Коменського в Братиславі (1940). Радник єпископської консисторії у Пряшеві (1937), керівник єпархіального видавництва, професор богословського факультету у Пряшеві (1943), редактор часопису «Благовісник» (1945). 11 травня1947 в катедральному храмі в Пряшеві хіротонізований на єпископа-помічника Пряшівського. Після приходу до влади в Чехо-Словаччині комуністів Греко-католицька Церква була заборонена (28.04.1950), а її єпископи П. Ґойдич та В. Гопко заарештовані. Як умову звільнення обом єпископам пропонували приєднатися до Московитської Православної Церкви, проте вони рішуче відкинули можливість вийти на волю в обмін на зраду. Владика Павло засуджений до пожиттєвого ув’язнення, а владика Василь – на 15 років позбавлення волі. У 1964 звільнений і перебував під наглядом у римо-католицькому монастирі в м. Осєк. Під час «Празької весни» 1968 активний учасник відновлення греко-католицької єпархії у Пряшеві. Однак через антиукраїнські настрої вищого словацького духовенства 1969 усунений від адміністрування Пряшівської єпархії, а на його місце призначено Яна Гірку, який запровадив словакізацію Греко-Католицької Церкви на Пряшівщині. Помер у Пряшеві, нині в Словаччині 1976. 14 вересня 2003 у Братиславі Папою Іваном Павлом ІІ проголошений блаженним. У Літургії брав участь Глава УГКЦ Любомир Гузар. Мощі блаженного владики Василя перенесено до кафедрального храму св. Хрестителя в Пряшеві.
