Роман Сушко–«Сич; Кіндрат» – військово-політичний діяч, співорганізатор УСС, УВО та ОУН, полковник (130 років тому)

130 років тому:

9.03.1894 – у с. Ременів на Львівщині народився Роман Сушко–«Сич; Кіндрат», військово-політичний діяч, співорганізатор Українських січових стрільців, Української військової організації та Організації українських націоналістів, полковник. Закінчив Львівську академічну гімназію (1913). Член товариства «Сокіл», скаутської організації «Пласт», товариства «Січові стрільці–ІІ». Після завершення навчання в гімназії поступив на юридичний факультет Львівського університету.

З початком Першої світової війни стрілець сотні УСС Василя Дідушка. Хорунжий (1.01.1915), чотар (перший офіцерський ранг; весна 1915), командир сотні (11.1915-06.1916), поручник (обер-лейтенант, 1916). Учасник боїв за гору Маківку, нагороджений срібною медаллю (1915) та «Медаллю хоробрости» (1916). Під час боїв за гору Лисоня потрапив в московитський полон (09.1916), утримувався у таборі у Царицині (Поволжжя), з весни 1917 – у Дубовці. В січні 1918 повернувся до Києва, командир сотні Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців, учасник ліквідації більшовицького заколоту в Києві та боїв з армією М. Муравйова. Член Стрілецької ради. Командир полку Січових стрільців (з 1.03.1918), командир Січового куреня окремої Запорізької дивізії Армії Української держави (з 05.1918). Учасник антигетьманського повстання та бою під Мотовилівкою. Начальник Січової дивізії військ Директорії УНР (з 12.1918). Полковник Армії УНР (15.12.1918). У грудні 1919 інтернований польською владою у Луцьку. Командир 16-ї стрілецької бригади 6-ї Січово-Стрілецької дивізії Армії УНР, учасник спільного походу з польським військом на Київ (04.-05.1920) та оборони Замостя в ході більшовицького контрнаступу (08.1920). В листопаді 1920 разом з дружиною Христиною (Скачківська) інтернований польською владою в Олександрові Куявському. Одружився в часі визвольної боротьби з вдовою по загиблому Миколі Довгорукому, в шлюбі народилася донька Романна, 1925 шлюб розпався. В таборах активний учасник таємного «Українського військового товариства», метою якого було збереження кадрів для відродження війська та продовження боротьби. Командир 2-ї збірної бригади в Другому Зимовому поході Армії УНР (04.-19.11.1921). По завершенні походу інтернований у таборі в Щипйорно.

Провідний діяч Української військової організації (УВО; виникла 07.1920), 6-й крайовий комендант УВО (01.1927-11.1928) та 10-й крайовий комендант УВО (кін. 1929-06.1930). Навчався на юридичному факультеті Празького університету (1926-1927), проте через матеріальні нестатки не завершив навчання. 1927 повернувся до Львова, не мав постійної роботи – на прожиття заробляв журналістикою. У листопаді 1928 заарештований проте за неможливістю довести звинувачення в антипольських акціях у червні 1929 звільнений. Співтворець ОУН, член Проводу ОУН (1929). За підозрою членства в УВО заарештований польською поліцією (09.1930-06.1931). За завданням ОУН у 1931, 1932 та 1938 виїздив до Канади для створення масової української націоналістичної організації. Співорганізатор підготовки військових кадрів ОУН в Австрії (1938-1939). З добровольців сформував «Легіон Сушка», з яким після початку Другої світової війни дійшов до Стрия, проте згідно пакту Молотова-Ріббентропа легіон відведений німецьким командуванням на захід та розформований. Після розколу ОУН залишився по стороні Андрія Мельника, член ПУН. Провідник ОУН(м) на території Генеральної Губернії (1939-1941), організатор старшинських курсів ОУН, сприяв утворенню Українського центрального комітету. Попри розкол в ОУН підтримував контакти з чільними діячами ОУН (б) та зокрема з Романом Шухевичем. Вбитий за нез’ясованих обставин пострілом у спину у Львові 14.01.1944. Представники мельниківського крила ОУН звинуватили у цьому членів бандерівського, є також версії, що це могли бути німці або агенти НКВС, оскільки Москва жодним чином не могла допустити примирення обох гілок ОУН, прихильником якого був Роман Сушко. Похований на Личаківському цвинтарі.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа