100 років тому:
9.07.1924 – у с. Боголюби на Волині народилась Лідія Сарчук-«Оля» (з дому Зубрицька), підпільниця ОУН. На нелегальному становищі з 1944. За освітою акушерка, медсестра куреня УПА Степана Коваля-«Рубашенка». Друкарка у штабі Валерія Бондарчука-«Стемида», після його загибелі в штабі Олександра Савири-«Яроша». В штабі «Яроша» зустріла Василя Сарчука-«Білий; Горинь», провідника ОУН Берестечківського району. 28 травня 1951 у с. Новий Зборишів біля Берестечка в присутности свідків (дружбів) «Лукаша», «Левка» і «Арсена» Василь та Лідія одружилися. Бланк свідоцтва про одруження молода виготовила власноруч на друкарській машинці, а засвідчив його своїм підписом провідник Луцької округи ОУН О. Савира-«Зарічний» (інше псевдо «Яроша»). Чоловік Василь Сарчук-«Білий» загинув у с. Борочиче Горохівського району в засідці МДБ 30.08.1951. А вже 4.12.1951 вагітна Лідія Сарчук-«Оля» в с. Любачівка заарештована опергрупою МДБ. При ній виявили пістолет, фотографії та свідоцтво про одруження. У травні 1952 в ув’язненні народила сина, якого на честь батька назвала Василем. Засуджена на 25 років позбавлення волі, невдовзі термін зменшено до 10 років. Відбувала покарання в Мордовії, сина примістили в дитячому будинку. Лише після звільнення Василь зміг приїхати до матері на заслання в Тюменську область. У 1980-х вони повернулися на Волинь у с. Боголюби.
