100 років тому:
12.02.1924 – у містечку Печеніжин на Івано-Франківщині народилася Марія Лабунька-Ровенчук-«Вірна; Ірина; Оля; Реня» (на еміграції у Мюнхені знана як Ірина Сурмач, за фальшивими документами Реґіна Харжевська), учасниця збройної боротьби середини ХХ століття, громадська діячка на еміграції. Закінчила гімназію у Коломиї (1943), членкиня Юнацтва ОУН (1942). Навчалася на матуральному курсі при Українському інституті для дівчат у Перемишлі (1943-1944). Члениня ОУН (початок 1944). Повітовий референт жіноцтва ОУН Ярославщини (1944), окружний референт Українського червоного Хреста Ярославщини (1945), працівниця технічного звена референтури пропаганди окружного проводу (1946-1947). Вперше затримана на другий день після приходу Червоної армії і коли підчас кількагодинного допиту капітан Червоної армії задрімав зуміла втекти. Вдруге заарештована у Кошаліні (північ Польщі) та етапована до Ярослава. У Лодзі, очікуючи пересадку на інший поїзд, коли конвоїр заснув знову зуміла втекти та добратися на Ярославщину (1948). Тут роздобула посвідку на ім’я Реґіни Харжевської. Разом із сотенним Миколою Тарабаном-«Тучею» та іншими підпільниками рейдом перейшла до Західної Німеччини (07.-08.1948), де отримала документ на ім’я Ірина Сурмач. Вивчала педагогіку та етнографію в Українському вільному університеті у Мюнхені (1948-1952). Члениня Об’єднання колишніх вояків УПА в Німеччині (1954-1955). На початку 1950-х вийшла заміж за Мирослава Лабуньку, згодом професора та ректора УВУ, в шлюбі народилися донька Ія та сини Олесь й Ілля. 1955 емігрувала до США. Активна учасниця Пласту, Об’єднання колишніх вояків УПА США і Канади, заступниця голови Об’єднання (1979-1983), члениня Українського патріархального товариства, Союзу українок Америки та інших організацій. Булавний УПА (1.07.1949). Авторка книги спогадів. Померла у м. Філадельфія, США від раку 1996.
