110 років тому:
22.02.1915 – у с. Нападівка на Вінниччині помер Ланґе Тор-Неве, данський філолог, письменник, перекладач, журналіст. Закінчив Копенгагенський університет. 1875 на запрошення московського уряду прибув до Москви викладати в Лазаревському інституті східних мов, у 1887-1906 консул Королівства Данії. Плідно працював як перекладач, зокрема народних пісень зі слов’янських мов, в тому й з української. Мандрував просторами імперії, залишивши враження в книзі нарисів «З Росії» (1882), де чимало описів присвячено Україні. В одній з подорожей познайомився з Наталією Протопоповою з якою 1883 одружився. Після відставки переїхав до садиби дружини в село Нападівку на Поділлі. Серед перекладів великий сегмент присвятив українській народній творчості та літературі. Рідною мовою переклав 46 українських пісень, з яких до 26 текстів данські композитори написали 40 мелодій, а дві стали данськими народними піснями. Переклав оповідання Марка Вовчка, «Слово о полку Ігоревім» (цей переклад вважається класичним). Вивчав побут і фольклор українців. Захоплювався творчістю Т. Шевченка, підтримував контакти з діячами української культури. Був першим, хто широко познайомив данський народ із здобутками української культури. В 1920-х перепохований у Копенгагені. Народився у Копенгагені 1851.
Із збірки нотаток Ланґе «З багатьох місць»: «Знову вдома, благополучно досягнувши гаванi! Яка благословенна тиша!.. Свiт в недiлю i тепле сонячне свiтло. Всi вiкна в сад розчиненi навстiж; запахи квiтiв, спiлого зерна i вiльне вiд пилу повiтря над плодючою Україною».
В московськомовних джерелах про Ланґе сказано, що «жил и работал в Российской империи», а останні роки життя провів «в имении своей русской супруги» і ні слова про його зацікавлення Україною та український період життя. При цьому їх зовсім не бентежить чому «русская супруга» походить не з Казані чи Рязані але з Вінничини, де апріорі тоді не ще було «русских супруг». Зрештою такі деталі для московських фальсифікаторів це вже щось на кшталт вищої математики.
