110 років тому:
10.02.1914 – у с. Верхнє Синьовидне на Львівщині народився Костянтин Цмоць-«Вовченко; Град; Модест; Стрілець; Юра», провідний діяч визвольної боротьби середини ХХ століття. Дружина Марія (з дому Білас) – сестра страченого поляками у 1932 Василя Біласа. Навчався у Стрийській гімназії, член Пласту, член ОУН (1932). За підпільну працю засуджений на 5 років ув’язнення. Окружний провідник ОУН Стрийщини (1939-1941), двічі заарештовувався НКВС і двічі зумів втекти з тюрем Стрия і Дрогобича. Працівник референтури СБ крайового проводу ОУН Західних Українських Земель (1942-1944), командир особливої групи СБ Р-33, виконував найвідповідальніші завдання Проводу ОУН. Досконало володів німецькою мовою, завдяки чому 1943 з побратимами, переодягненими у німецьку форму, за підробленими документами, під приводом конвоювання на допит до Берліну визволив з німецької тюрми на Лонцького у Львові членів Проводу ОУН – Дмитра Грицая-«Перебийноса» та Ярослава Старуха-«Стяга». Подібним чином із Дрогобицької в’язниці звільнив Олексу Гасина-«Лицаря». Керівник охорони підпільної радіостанції «Вільна Україна» (кодова назва «Афродита») біля с. Ямельниця, Сколівського району (1943-1944). 1944 отримав пропозицію виїхати на Захід, проте обрав продовження боротьби в Україні, виславши на еміграцію лише дружину Марію з сином. Загинув разом із 8-ма побратимами в бою з загоном НКВС чисельністю 300 облавників в лісі біля сіл Юшківці та Дев’ятники, нині Жидачівського району, коли прямував на зустріч з Романом Шухевичем 22.12.1944. В боях за волю України загинув брат Костянтина – Дмитро-«Улас», родину вивезено в Красноярський край.
