Релігійна загадка
У деяких націях релігія становить поважну частину культури нації. Це відноситься до українців також. Сьогодні народ Уkраїни включає різні віросповідання, починаючи від Християнства, включаючи Мусульманів, Юдеїв тощо.
У кожному випадку, навіть при дуже ліберальному окресленні народу України, Християнство становить більшу частину того народу, а для українців становить мабуть і невід’ємну частину їх культури.
Хрищення України у 988 році — це не тільки значна релігійна подія, але також і національна. Князь Володимир, володар Київської Русі, називається Великим передусім за цю вагому подію Xрищення, незважаючи на всі його інші заслуги. Його бабця Княгиня Ольга — визначна постать у нашій історії, через те зокрема, що вона прийняла Християнство. (Також вона помстила смерть свого чоловіка Князя Ігоря Деревлянами.) До речі, наші перші князі Аскольд і Дир були між першими християнами, і відзначені цим також. Князь Аскольд визнаний святим Православною Церквою України хоч його непотрібно назвали Миколою.
Я пригадую одну досить примітивну дискусію з українським дипломатом, постійним предавником України до Організації Обєднаних Націй, коли відбувалася подія вшанування дня українська війська 14 жовтня. У представленні ним не було зовсім згадки про цей день як Свято Покрови Пресвятої Богородиці. Я згадав що це Свято відзначали козаки та Упісти, та що це наше українське Християнське свято. Дипломат хіба трохи поденервувася, бо вискочив із зовсім дурним твердженням, що Україна це не українська ані християнська держава. Очевидно після такої репліки я промовчав бо не було з ким говорити.
Беручи під увагу, що фактично Україна є в основному українська та християнська держава, з пошаною та забезпеченням усієх її національних та релігійних меншин, для мене важливим є не єднання українських християн в одну релігію, бо це смішне, але спільне відзначення наших головних свят, таких як Різдво та Воскресіння.
Від проголошень у наслідку рішень Синодів 2023 року Української Католицької Церкви та Правосланої Церкви України хіба немає питання щодо Різдва. Усі святкують 25 грудня. Українські Християни Евангелики по суті давно святкують за Новим Календарем. Залишилось питання Великодня. Це мало бути полагоджене у 2025 році, але не було правдоподібно здійснено через Патріарха Варфоломея. Це одна з більших помилок Томосу.
Цього року я святкував Вербну (для мене Лозову бо я Лозинський) Неділю у Церкві Святого Андрія у Львові, а сам Великдень вже у Церкві Святого Івана Хрестителя у Ню Джерзі, обидва за Новим Календарем.
Перед відїздом з України я сперечався зі своїм знайомим, чому він, як католик, не святкує як я. Він мені відповів, що це залежить від парафії, а поки що Митрополит Епіфаній та Патріарх Святослав не договорилися. Я зробив заввагу, що беручи під увагу, що Епіфаній тільки Митрополит, його рішення залежить від Патріарха Варфоломея, а Варфоломея переконувати перейти на Новий Календар – це бити головою об стіну. На мою думку, Патріарх Святослав повинен бодай усі католицькі парафії перевести на Новий Календар. Мій друг звернув увагу, що тоді напевне православні не перейдуть бо це буде під тиском.
Він мав рацію трохи. Патріарх УКЦ Святослав надзвичайно мирна особа і не буде накидати Митрополитові ПЦУ Епіфанію факт доконаний. Я зітхнув, бо інколи з цими мирними особами є хіба тільки застій.
З Львова на Польську границю мене віз капелян ПЦУ. Ми розмовляли передусім про допомогу Збройним силам України. Але я не витримав і почав мову на тему церковного календаря. Він переконував мене, що не все так просто. Що це повязане з якоюсь констелацією місяця чи зірок, але найголовніше – повязане з тим, коли юдеї відмічують своє свято Песах. Бо у Святому Письмі вказано, що Ісуса поховано вчасно вже у пятницю згідно з юдейським святом. Я просто слухав, бо отець мене віз на границю.
Приїхав я до США, відсвяткував 5 квітня Великдень, почекав два тижні та поїхав у суботу 18 квітня на Православний цвинтар Святого Андрія, де поховані мої батьки. моя сестра, а також такі визначні постаті як Дмитро Донцов, Євген Маланюк, Ніна Строката та Святослав Каравансьий. Оскільки вони були самітними, я кожного року прошу священника відправити Панахиду на їх могилах. Священники католицькі, чи православні, для мене не грає ролі. Для мене різниця тільки у мелодії Христос Восрес.
І при таких Панахидах я розмовляю все зі священниками, і цим разом також. Католицькі майже усі святкують Великдень по новому в Америці. Я їх не чіпаю. Починаю розмову з мені добре знайомим Православним священником, і не пересічним, але з Катедри. Він мені говорить, що наш Великдень мусить співпадати з Юдейським святом Песах. Я чемно вислухав. Отець гарно усміхнувся і ми приступили до молитви. Я приспівував до Панахиди.
Про констеляції місяця чи зірок мені не відомо. Я не студіював астрології, і не знаю чи ця наука входить до студій теології. Знаю одне, що цього року юдеї відмічували Песах 3 квітня, тобто Великдень 5 квітня по Новому календарі якраз підходив.
Апелюю до Митрополита Епіфанія і Патріарха Святослава. Не гніть спини як повчав Патріарх Йосиф. До речі, Москва відзначає по старому, а нам не треба з москалями ділити ні добро ні лихо.
25 квітня 2026 року
Аскольд Лозинський
