10 років тому:
31.10.2014 – у м. Івано-Франківськ помер Софрон Мудрий (у світі Степан), ЧСВВ, єпископ Івано-Франківський УГКЦ (1997-2005). Середню освіту здобув у Золочеві. У 18-річному віці став свідком сатанинського садизму червоних окупантів, що згодом визначило його життєвий вибір і про що на схилі літ написав: «Яка марнота, оце людське життя! Якою жахливою є людина й держава без віри в Бога! Безбожна людина стає страшнішою за лютого звіра. Навіть більше: вона стає страшним знаряддям самого сатани». 1943 вивезений на примусову працю до Австрії. Після війни закінчив курс електричної інженерії в Авґсбурзі (Німеччина; 1945-1948). Емігрував до США, де 1949 вступив до монастиря оо. Василіан у м. Давсон (штат Пенсильванія). У 1951-1955 вивчав філософію та богослов’я в університетах м. Глен-Коув (штат Нью-Йорк, США) та м. Мондер (Канада). 1955 склав довічні чернечі обіти та продовжив навчання у Папському Григоріанському та Латеранському університетах в Римі, доктор римського та церковного права. Вважався одним з найавторитетніших в Європі фахівців з канонічного права. У 1958 хіротонізований на священника. Віце-ректор (1960-1974) та ректор (1974-1994) Української папської колегії св. Йосафата в Римі, професор Папського східного інституту, працівник української служби «Радіо Ватикан» (1965-1994). 1994 повернувся в Україну та очолив Івано-Франківський теологічно-катехитичний інститут, який його стараннями піднявся до рівня академії. Протосинкел Івано-Франківської єпархії УГКЦ (1995). У травні 1996 хіротонізований на єпископа-помічника Івано-Франківського, в грудні 1997 інтронізований на Івано-Франківського єпарха. Значною мірою спричинився до розбудови та піднесення єпархії, висвятив понад 130 священників, публікував наукові праці, сприяв масовому випуску аудіо записів та фільмів. У 2005 подав у відставку та вийшов на емеритуру. Народився у м. Золочів на Львівщині 1923.
Власне життєве кредо владика Софрон неодноразово засвідчував у розмовах: «Вчорашній день вже не мій. Завтрашній день ще не мій. Але нинішній день мій. Отже, кожний нинішній день стараюся проживати всю повноту злуки з Богом, з Його святою волею і, де можливо, творити добро й уникати зла. Це філософія мого життя»
