Замирення з Росією є морально неправильне і політично недалекоглядне
Посол Курт Волкер був послом США в НАТО та спеціальним представником США в Україні на добровільних засадах. Він нещодавно прокоментував приєднання України до членства в НАТО. За його словами, План дій щодо членства, до речі він відіграв важливу роль у формулюванні цього у 1999 році, по суті не має значення для України, оскільки Україна на сьогодні має завершені всі реформи, необхідні за ПДЧ.
Це важливий коментар, оскільки посол Волкер краще за президента Джо Байдена чи президента Еммануеля Макрона чи канцлера Ангелу Меркель знає, чи є Україна відповідним та готовим кандидатом на вступ до НАТО. На жаль, це також означає, що коментар президента Байдена у відповідь на запитання репортера після нещодавнього саміту НАТО про те, що Україні потрібно реформуватися, щоб претендувати на членство в НАТО, у кращому випадку був прикладом того, що президент Байден не поінформований, а в гіршому – Джо Байден просто взяв репліку від свого попередника і збрехав.
Важливо врахувати коментарі посла Волкера з огляду на майбутній саміт Байдена-Зеленського. Немає жодного виправдання для відмови від вступу України до НАТО, окрім, мабуть, чіткого аргументу “червоної лінії”. На саміті Байдена і Путіна президент Байден провів кілька червоних ліній, в основному щодо кіберзломів з боку москалів американської промисловості. Президент Путін також провів хоча б одну червону лінію – Україна не може стати членом НАТО. У той час як червоні лінії президента Байдена були звичними та раціональними відповідно до міжнародного права, Путін суперечив кожній концепції міжнародного права. Він нахабно вирішив питання суверенітету іншої країни і грубо порушив цей суверенітет. Президент Байден повинен був відмовитися розглядати пропозицію Путіна з рук і голосно висловити своє невдоволення. Цього не сталося.
Це не сталося через давню політику, визначену у ХХ столітті як замирення. Адольф Гітлер та Йосиф Сталін, включаючи численних наступників останнього, були умиротворені, що призвело до вбивства мільйонів. Тільки президенти Джиммі Картер і Рональд Рейган виявили хребет і відмовились заспокоїти москалів і їх ненаситний апетит. Президент Байден, який часто не лише спирається на свої політичні роки та досвід, а й на нібито моральний компас, який наполягає на тому, що це не “ми”, на жаль, порівняно з Україною, є плакатною дитиною для заспокоєння. За короткий час він умиротворив Путіна, Меркель, Талібан, все з поганими наслідками. Це має змінитися.
Українська спільнота в США має відігравати важливу роль у цьому. Чесно кажучи, навіть якщо Америка стане чесним посередником та світовим лідером, інші українські громади у всьому світі повинні лобіювати свої уряди. На жаль, хоча вони явно виступають проти заспокоєння, багато з цих спільнот дозволили і навіть спростили таку форму поведінки своїх власних країн, висуваючи змішані та нав’язливі аргументи щодо необхідності Україні реформуватися, як передумові членства в НАТО, або що нинішня війна з Росією якимось чином законодавчо чи юридично перешкоджає членству в НАТО та інші смішні аргументи, тим самим даючи виправдання своїм урядам виглядати і відчувати себе хоч і безглуздими, але морально правильними, утримуючи Україну від членства в НАТО.
Моє прохання до українських лідерів у діаспорі – припинити спроби пом’якшити підхід. Для вступу України до НАТО немає жодних перешкод чи передумов, окрім аморальної та політично не далекоглядної, хоч і історичної політики Заходу, відомої як замирення. Українські американці повинні пам’ятати, що президент США від демократів Франклін Д. Рузвельт визнав СРСР у той час коли мільйони українців гинули під час Голодомору, а потім віддав Східну Європу дядьку Джо в Ялті, що президент від республіканців Джеральд Форд намагався переконати американських виборців, що не було ніякого радянського впливу у Східній Європі, а також президент від республіканців Джорджа Г.В. Буш попередив українців про самоубивчий націоналізм і зволікав чотири місяці, щоб визнати незалежність України. Я міг би продовжувати. Демократи та республіканці були і є подібними у заспокоєнні і наївності.
Саміт Байдена-Зеленського – це чудова нагода для Америки і, зокрема, президента Байдена показати світу та Україні саме те, “хто ми”. У нас, американців, є хребет, моральний компас чи ми просто наївні миротворці? Цей саміт дуже значний для України. Але з моральної сторони не менш значний для США. Він щойно покаже, нам американцям, “хто ми”.
7 серпня 2021 року Аскольд С. Лозинський
