З воєнних буднів
Я є людиною українського націоналістичного переконання. В додатку, більш настирлива, менш вдумлива. Деякі кажуть дієва, а другі нарвана і прикра. Ще у додатку не молода, і тому ще більш вперта, бо стара, зі своїм досвідом, хоча з багатьма помилками Коли мені кажуть: ти помилився – я сміюся, бо тих помилок багато. Ніхто не скаже, що спокійний і тому для заспокоєння інколи приймаю природні ліки які називають українською білою, і то й зимною, як лід. Це походить як з власного смаку так само із патріотизму. Інший напій мені не підходить.
Війна наклала на мене деякі завдання допомоги військовим, а також скріплення економічних санкцій, між ними подбати, щоби люди в Америці не користувалися московським напоєм. У вільний, так званий розваговий час, взяв собі під опіку 5 магазинів в околиці де є проживаю, щоби переслідувати їх за продаж москальської білої.
Переважно мій підхід відносно провокативний. Приходжу я до магазину. Прошу показати мені найкращий коньяк роду ХО. Взявши пляшку я прошу хвилину і йду там де виставлена біла горілка – водка. Побачивши москальську спочатку навіть тільки Столічную, а то і Російський Стандарт, я повертаю коньяк з заявою, що не можу тут купувати бо магазин торгує москальскими продуктами, а москалі вбивають невинне українське населення включно з дітьми. І так спокійно виходжу з магазину.
Повертаюся до магазину одного чи другого через тиждень часу. Не знаю скільки людей зробили подібні заяви але у трьох з п’ятьох магазинів змінилась політика. На полицях тих трьох вже не має москальського продукту, тільки Столічная, але з написом, що вона виробляється у Латвії.
Очевидно, моя засада — нікому у нічому не довіряй. Треба було простудіювати. І дійсно, марка Столічная – власність приватної фірми, виробляється у Латвії. Має намір навіть перейменуватися на Столі, бо так її роками називають на Заході.
У третьому магазині теж немає москальської, тільки Столічная, і на причуд новий напис – Русалка, виробляється в Україні. Треба купити і чим більше. Тому тут вже для медичних та економічних потреб, чому тільки літру, коли при кращій ціні можна купити 1.75 літр Русалки. Купив навіть не дивлячись на ніщо інше як магазинову рекламу. Приїхав додому, взяв окуляри. Бачу виробляється Русалка у Білорусі. От обдурили! Ясно не буду я годувати союзника Путіна, блазня Лукашенка.
Збираю пляшку, вертаюся з повною злістю у магазин, йду просто до самого директора. Він мене вже пізнає. Я починаю протест і то гостро, ви сякі, такі брехуни, займаєтеся обманом. Він каже, дивися, напис є біля літрової пляшки. Глянь. Читаю зворотну сторону літрової пляшки — дійсно робиться в Україні. От яка тобі загадка. Літрова Русалка виробляється в Україні. 1.75 літрова виробляється у Білорусі. Тепер я вже зовсім дурний, але з великим задоволенням купую дві літрові пляшки (це на свята, будуть гості). От таке воєнне чудо!
Для тих котрі не вірять у чуда, може прийти на думку, що тут обманюють. Тут вже не американці, а виробники. Хіба знайшовся спосіб перехитрити премудрих споживачів. Цей спосіб зветься rebranding.
Головна зброя Путіна і Москви це пропаганда. Можна дивуватися, скільки людей і навіть цілих народів Москва дурить. Але найбільший союзник Москви і Путіна – це захланність Західних компаній. Війна затягнулась. Кажуть, що німецькі фірми можуть повернутися до РФ у травні, після відзначення перемоги москалями. Ірландська фірма професійної обслуги Акцентур відійшла, здається, але як – продала свою фірму своїй московській філії. Ютуб і Гугл потривожені. Не знають на котру ногу стати. У минулому Гугл і Епл тісно співпрацювали з Путіним проти його опозиції в РФ при виборах. Епл бажає повернутися також. Московська розвідка має чорну історію стеження за людьми. Цим займалася фінляндська компанія Нокіа, яка відійшла, але залишила свій слід і машинерію, тверду та легку. Фінляндія хоче у НАТО. От іронія долі.
Політики також дволичні. Коли Навальний перебував в Німеччині після отруєння, Канцлер Ангела Меркель відвідала його у шпиталі. Рівночасно вона готовила з москалями Північний потік 2. Європа протягом війни запровадила економічні санкції проти Москви, але годувала московську економіку закупом газу у площині від 35-50 мільярдів євро. Ці санкції звелися до нуля, або Європа фундувала війну москалів в Україні.
От такі друзі. Україна вдячна Заходу за риторику, за економічні санкції, за збройну допомогу. Одначе здалося б трішки щирості. Що таке щирість у політиці чи бізнесі?
14 квітня 2022 року Аскольд С. Лозинський
