Відкритий лист до Прем’єр-міністра і Міністра закордонних справ України Достойних Арсенія Яценюка і Андрія Дещиці

30 березня 2014

Достойні Панове,

Пишу до Вас у надії, що Ви остаточно зробите це, що на користь нашого народу та його держави. На жаль, вашою політикою досі Ви допровадили до тяжкого стану, що Росія не тільки загарбала без одної кулі українську територію, але далі вирішує орієнтацію безпеки чи небезпеки України та виглядає, що наш народ житиме ще довго під її гнітом та страхом, або знайдеться у стані поновного поневолення.

Під час недавньої зустрічі я намагався Вас переконати, що єдиним реальним способом захисту інтересів безпеки України це прискорення темпу прийняття України в Організацію Північноатлантичний Пакту (НАТО). Ви мене запевняли, що такі сигнали бажання України вже надані новим тимчасовим урядом України яким Ви керуєте зокрема по питанню захисту та міжнародних відносин.

Опісля при зверненню до наших земляків південно-східних частин України, Ви цьому заперечили, вказуючи, що членство України у НАТО не є на сьогоднішньому порядку денному. Цю заяву я злегковажив приписуючи намаганні заспокоїти так зване російськомовне населення, хоча по правді вважав це непотрібним оскільки як україномовні так само і російськомовні жителі України повинні цікавитися її реальним захистом, а не служити підпорою ворожій та навіть окупаційній державі.

В останньому тижні Президент США перебуваючи на території Європи зробив здавалося дипломатичне але незрозуміле ствердження, що справа членства України (як і Грузії) не актуальне сьогодні оскільки сама України не вносила сьогодні такого подання.

Рівночасно появилися вислови Міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова який коли Росія загарбувала Крим не ініціював дипломатичних заходів, раптом розпочав тему дипломатичного полагодження сьогоднішнього кризового стану та протистояння між Росією та міжнародною спільнотою. Почав він міфами про невідомих екстремістські угрупування в Україні та звів остаточно вимоги Росії до запевнення про не включення України в НАТО.

Цю ініціативу Росії підтвердив Білий Дім після телефонного контакту і розмови Президента Росії Путіна до Президента США Обами. Ця розмова вказала, що Росія і не збирається обговорювати справу повернення території української. Її непокоїть тільки одне — можливе членство України у НАТО і тому Росія вимагає запевнення, що такого не буде. Росія добре розуміє, що членство України у НАТО це єдиний довготерміновий і дійсний захист територіальної цілісності України, а Росія готує для України відносно розтягнене розчленування та анексії її території.

Я розумію, що у світі так званої дипломатії ведуться переговори, як кажеться, навіть з чортом, тобто з світовими ізгоями кримінального покрою і тому Президент США приймає, а часто ініціює телефонні розмови з Путіном. Одначе, що для мене не зрозуміле це Ваша, панове, невизначеність захисту України, тобто віддавши територію Криму без одного пострілу, Ви тепер не тільки зволікаєте та погоджуєтесь не просувати єдиного можливого способу остаточного захисту українського народу від віковічного хижака та ворога.

Українці та росіяни це не братні народи які виростали з одного коріння та мають спільну обопільну історію. Це поневолений народ і його поневолювач, це жертва та хижак. Ви це мусите розуміти. Рівночасно ознайомлені з історією Ви не повинні повторювати її помилки. Коли у Вас слабість по цьому питанню Ви повинні звільнитися від Ваших посад та віддати позиції особам в Україні котрі більш сміливі та далекоглядні. Я переконаний, що Ви бажаєте добра та миру нашому народові, одначе підхід так званої несміливої дипломатії, тобто дипломатії основаної на слабості та страху, використовує сьогодні і буде використовувати в майбутньому москаль для власних інтересів.

Тому перед Вами два шляхи — заявіть негайно подання України для пожвавленого вступу до НАТО на що Україна має повне право оскільки зустріч НАТО у Бухаресті з квітня 2008 це питання не відкинуло, а тільки відклало під тиском москалів. Члени НАТО несуть відповідальність перед Україною поновити шлях вступу України в НАТО, оскільки вони це відклали задля Росії, а Росія виявилася не чесним речником міжнародних переговорів, а звичайним хижаком та міжнародним ізгоєм. Одначе Україна мусить проявити своє бажання вступу та відновити своє подання. Слід мабуть нагадати другим членам НАТО досі активну роль України у фактичній збройні дії НАТО, а не тільки у маневрах чи вправах. Не можна при цьому забувати також гарантії надані Україні членами НАТО, США і Великої Британії надані під Будапештським меморандумом до чого долучалася опісля і член НАТО Франція. Альтернативою для Вас піти у відставку та віддати ці завдання особам більш сміливим та далекоглядним.

Головне, прошу Вас, не повторювати помилки минулого. Згадайте наших славних але трагічних гетьманів. Ви знаходитися у тяжкому психічному стані страху перед Москвою, а страх не повинен керувати політикою України. Радше Україна повинна сміливо йти до мети розбудови економічного і демократичного життя своїх жителів переконана не тільки у власних можливостях, але також впевнена підтримкою світового товариства. Бажаю Вам сили, витривалості, а головно розумних і сміливих кроків.

Остаюсь з пошаною,

Аскольд Лозинський