Від Гітлера до Путіна
Йосиф Сірка
Зрада на Мюнхенській конференції 30 вересня 1938 р., яка схвалила перехід чеських земель (Судетська область) на окраїнах Богемії й Моравії до німецького Рейху та 13 березень 1939 р., коли Тисо був запрошений до Берліна, нехотячи, напрошує порівняння до візита Роберта Фіца до Москви. Й.Тисо зустрівся з Адольфом Гітлером і отримав пропозицію негайно проголосити незалежність Словаччини, яку в іншому разі Німеччина «не зможе захистити від неминучого угорського вторгнення». Звичайно, парламентарям не залишилося іншого вибору, як піти на «союз» з Гітлером – 14.3.1939 р. Словацька республіка була проголошена «незалежною державою».
Вже 18.3.1939 р. Йозеф Тисо у Відні зустрівся з Адольфом Гітлером для узгодження положень «Угоди про захисні відносини між Німецьким рейхом та Словацькою державою» терміном на 25 років, яка була підписана наступного дня. Незважаючи на це, вже 23.3.39, коли німецько-словацька угода набула чинності, Словаччина була атакована з території вже окупованої мадярами Підкарпатської України, і, нездатна оборонятись – втратила території та понад 70 000 населення.
У своїй зовнішній політиці Перша Словацька Республіка орієнтувалася на гітлерівську Німеччину. Зокрема, Словаччина стала одним із перших учасників Другої світової війни, виступивши на боці Третього Райху під час його нападу на Польщу у вересні 1939 року. Згодом словацькі війська брали участь у війні проти СССР. Недалеко українського містечка Липовець на Вінничині 1941 р. словацька армія, під німецьким командуванням, зазнала значних втрат у боях з військами СССР. Тут споруджено пам’ятник на спомин цих трагічних подій.
Існування Словацької республіки, з-ласки Гітлера, закінчилося восени 1944 р.. Через понад 47 років – 7. 7. 1992 – Словацька республіка була проголошена незалежною самостійною державою. За словами однокурсників Фіца, він належав до шанувальників філософії марксизму-ленінізму та Совєтського Союзу. Фіцо став членом Комуністичної партії Словаччини у 21 років в часі, коли вже про «соціалізм з людським обличчам» було заборонено згадувати.
Тобто, той, хто після «другого визволення» Чехо-Словаччини 1968 р. вступав до КП, то, певно, був не тільки «шанувальником» марксизму та СССР, але й керувався кар’єрними шляхами. А ті були відриті тільки – для членів компартії. Звичайно, що багаторічне «промивання мозків», яке починалося вже в «соціалістичній за змістом школі», «промивало мозок» на довго не одного довірливого учня, студента та просто будь якої ґрамотної людини, яка вміла читати й писати. Р.Фіцо в дитинстві мріяв стати (згідно з його словами) політиком, спортивним репортером або археолоґом.
В той час, коли Фіцо був студентом, стати політиком і не бути членом КП («рушійної сили суспільства») – було неуявним. Тому зрозумілий його вступ, на 21-му році життя, до партії, яка давала перспективу. Незважаючи на те, що Фіцо був короткий час членом КП Словаччини, «хвороба лівізни» у нього не зникла навіть після того, коли він зрозумів, що в цій партії у Словаччині місце в парламенті йому не світить.
Колись комуністичний рух керували з Москви Комуністичним інтернаціоналом. Після розпаду «імперії зла» Москва залишилася в пам’яті комуністичного світу центром, який випустив із свого лексикону «совєтські люди» і став говорити про «русский мир». «Ліві» політики, до яких належить і Фіцо, не бачили збільшення числа російських оліґархів, не помітили сили російського шовінізму, який привів країну до відвертого фашизму – гітлерівського зразка. Р.Фіцо людина освічена, доктор юриспруденції, помічник військового слідчого, 1987-1988 склав судові іспити та здобув судову практику у зв’язку з професійною кваліфікацією для виконання функції судді. Згодом закінчив аспірантуру в галузі кримінального права.
Освіта Роберта Фіца могла показати світові, що такі воєнні злочинці, яким є тзв. президент РФ В. Путін, не підлягають не тільки відвідинам, але й «рукостисканню». Без сумніву, Фіцо знає про те, що 17 березня 2023 р., Судді Міжнародного кримінального суду (МКС) видали ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна. Відвідини словацького прем’єр-міністра Фіца до Москви – на поклон до воєнного злочинця був не тільки порушенням етики поведінки кваліфікованого юриста, але й плювком в «обличча» своїх колеґів з МКС.
Вчинок Фіца нагадує подію з-перед 85 років, коли, інший доктор, прем’єр-міністер Словаччини – Д-р.Й.Тисо, піддався на ультиматум іншого диктатора – А.Гітлера, бо інакше Словаччині загрожував розподіл країни між Польщею та Угорщиною, тобто – зникнення з мапи Европи. Гітлер, нацистський диктатор, повідомив Тисові, що він з решти Чехословаччини зробить Протекторат Богемії та Моравії, що й доконав.
Майже, «зеркальна зустріч» Фіца з диктатором – вже російським,- 85 р. пізніше, з диктатором В.Путіном. Цей, прихований нацист В.Путін, обзиває жертву аґресії – Україну – нацистською і, на подобіє свого фашистського зразка Гітлера, після 13-ти років війни окуповує територію суверенної країни Ураїни, як і А.Гітлер «суверенну» Чехословаччину 1939 р.! В голові европейського політика, зі здоровим глуздом, не могла появитися охота відвідати, перед самим Різдвом Христовим, найжостокішого луцифера ХІ-ого століття, на совісті якого мільйони смертей та покалічень: не тільки населення недоімперії – Росії, але й України, Чеченської республіки, Грузії, Сирії, африканських країн та тзв. КНДР.
Дуже шкода, що політик Фіцо, який виріс і здобув освіту в европейській демократичній державі, проявив таку покірливу поведінку перед аґресивним фашистським диктатором Путіним. Його «стискання» кримінальної руки фашиста ХІ-ого ст. залишиться не тільки вічною плямою на його політичній кар’єрі, але й на совісті – якщо вона у нього є, бо щоденні невинні жертви путінських бомб, ракет та куль, не можуть залишитися без покарання.
Не зашкодить Фіцові нагадати, що карпатські українці колись (1919 – 1939) входили до спільної Чехословацької Республіки, з яких частина (етнічних русинів-українців) і під сучасну пору входить (як словацькі громадяни) до Словацької Республіки, які, на жаль, за нього голосували! Ганьба такому політикові, від якого очікують суддівську розсудливість, а не пропаґандистські гасла російських фашистів ротом «европейського» політика!
26. 12 .2024 р.
