Український конґресовий комітет Америки — нові перспективи
Я дивлюся збоку але з великим інтересом, бо це ключова структура українців в Америці. Нова хвиля не зрозуміла це, і нові отамани почали творити своє. УККА існує вже понад 80 років, і для ефективності української діаспори у США корисним було б включити нових іммігрантів у вже існуючі структури, щоби їх скріпити.
Найбільш вдалими під цим оглядом це хіба Союз українок Америки та Пласт. Спілка української молоді також але до меншої міри. СУА і Пласт зрозуміло, оскільки ці структури існують в Україні з перервами сто років. Правда, ці дві структури стоять далі поза УККА.
Для ефективності дії в США, особливо перед владою, українська громада повинна бути краще об’єднана. До речі це наслідки конґресу УККА з 1980 року, коли було старання також творити другу центральну репрезентацію яка ніколи себе не виправдала і тепер зовсім не існує. Залишився УККА, який у жовтні ц.р відбув черговий конґрес. УККА проводить такі конвенції що чотири роки, систематично, окрім 2020 року через пандемію.
Важелі діяльності УККА вимагають певної аналізи, бо обставини є дещо інакші, ніж навіть двадцять років тому. Нові покоління прийшли до влади, і то не революційним способом, а просто так, природно. Мені один друг з Європи оповідав що у його країні є понад 80 тисяч українців, а у його крайовій центральній репрезентації є тільки 25 осіб Так зле не є в УККА.
Я хотів би представити аргументи проти української отаманщини. У згуртуванні є сила народу. Давайте подумати, як найкраще ми можемо допомогти Україні та народові там. І рівночасно зрозуміємо, що ми змагаємось за одну ціль. Правда, треба відкинути особисті претензії і включитися в існуючі структури, і там виробляти свої амбіції до влади. При цьому мабуть найважніше треба зрозуміти, що громадська праця це не фінансова винагорода, а інколи вимагає навіть жертвенности. Одна представниця молодшого покоління у молодому віці понад 50 років сказала мені, що вона стільки робить для своєї установи, що ще жертвувати власними грошима це просто надуживання.
В УККА проходитимуть перші наради її керівної Ради УККА у короткому часі. Я пропоную зайнятися такими темами: зовнішні справи, тобто вплив у Вашинґтоні, організаційні справи, бо крайова центральна репрезентація залежить від її відділів та членських організацій, та фінансова сила та прозорість.
Бюро УККА у Вашингтоні тримає тісний контакт з представниками Конґресу США у Вашинґтоні а також по місцевостях. В Америці кажуть, що політика є місцевою, і з цим справляється УККА. Де УККА зволікає, це впливом на Білий Дім. Мабуть уважає, що це діло Посольства України. Це мильне мислення. Посольство представляє уряд України. Без критики сучасного персоналу посольства. Але які інтереси представляв Посол Олександр Моцик за часів Президента Януковича? Діаспора сама вирішує, що на користь України, і як до цього підійти. УККА не є відпоручником уряду України.
На сьогоднішній день переважно думки діаспори синхронізовані з політикою Президента Зеленського, але не завжди з політикою Президента Байдена, а тим більше з політикою Президента Трампа. Слід признати, що багато українців в Америці проголосувало за Трампом. Я маю свою думку про це, і вважаю цих американських українців яничарами, але тому, що політика – це мистецтво можливого, очікую від цих трампшевиків чи трампістів вироблену стратегію, як вплинути на Президента Трампа, щоби він давав Україні військову допомогу без обмежень, і може навіть наважився запросити Україну до НАТО. Хоч я голосував за Віце Президентом Гарріс, я у жодному випадку не підтримував зволікання Президента Байдена у цьому відношенні. Треба усвідомити собі, що УККА не мала зустрічі з Президентом США 25 років.
Відділи УККА потребують оживлення. Для прикладу Відділ УККА у Ню Йорку не відбуває річні загальні збори 20 років або більше. Можна назвати десятку таких відділів. Це не служить ні організаційним, ані фінансовим потребам української діаспори і тому в УККА існують організаційні та фінансові проблеми.
Брак висвітлення списків жертводавців також не допомагає. Напевне, на останньому Конґресі УККА були делегатами особи, які не виплатили національного податку і представляли організації, які також не платили внесків. Я майже певен, що бюро у Ню Йорку такого реєстру навіть не тримало, бо у випадку моєї організації людина у бюро, яка відповідає за фінанси, не могла сказати мені, коли моя організація останнє сплатила внесок.
Ці завваги подаю не для самої критики, а радше для конструктивного розв’язання проблем. Чому я зачепив УККА, а не інші організації до яких я належу і у яких теж достатньо проблем, наприклад Наукове товариство імені Шевченка, чи Український народний союз та інші? Бо УККА має бути передовою установою і має далеко важливішу місію, щодо України і українців, ніж хто будь, зокрема сьогодні, коли Україна переживає змагання за своє існування, а ситуація у США критична з виборами, де всі три гілки влади є при одній партії. УККА мусить перемогти свої недоліки так само, як Україна і її діаспора мусять перемогти москалів.
9 грудня 2024 року Аскольд Лозинський