Терор, страх, неправда стає правдою
Недавно якось принагідно попала мені у руки книжка класика відомого англійського автора Джорджа Орвелла “1984” відома по всьому світу. Читав я цю книжку у англійському оригіналі студентом п’ятдесят років тому. Читав знову тепер в українському перекладі. Цікаво, що вражіння відмінні, правда більш поінформовані на підставі власного досвіду. Але що важніше вражіння далеко глибші через роки та історію. Сьогодні рекомендую читати для кращого зрозуміння сучасних відносин Москви та України. Автор описав цікаві, фактично макабричні явища здавалося б з часів Гітлерівської Німеччини чи Сталінського Союзу. Автор одначе не передбачував Російської Федерації ані спадщини колишніх колоній СССР. Я читав ще раз книжку з тої призми яку хіба не передбачував автор. Найбільш промовисті моменти з ї цієї праці це дві істини, що імперія може існувати тільки при постійній війні та що силою чобота імперія витворює спільноту під таким впливом, що вона починає вірити у брехню, котрою її приголомшували, тобто що два плюс два рівняється п’ять. Це проявляється у агресивності на міжнародні арені сьогоднішньої РФ та Путіна та велика трудність зробити народ в Україні нормальним навіть після тридцять років. При чому тут РФ? Порівняння дуже просте. Територією та природою РФ багата країна. Багаті також її олігархи починаючи від найбільшого Владимира Путіна. Бідний тільки простий народ. Одначе народ в основі покірний щодо своєї бідності. Був Немцов. Нема його. Є Навальний здається, але тільки здається, бо народ тепер мовчить. Буди революційні спалахи. Вони минулися. Росія у постійній війні за свою велич. Війна військова, війна кібернетична, війна інформаційна. Пощо ці війни? Вони пояснюють народові чому він бідний. Ми боремось за велич імперії. Нам треба фінансування на війну. Впродовж століть народ був навченим мовчати і терпіти задля величності імперії. При цій аналізі немає фактично нічого нового. Росія Путіна це СССР Сталіна. Вони не тільки подібні але згідно міжнародного права друга просто продовження першої. Це ясно, але яке тут відношення до колишніх колоній СССР? Найбільш яскравий приклад передбачення Орвелла це Україна бо власне український народ був найбільшою жертвою страшного нелюдського експерименту. Каже Путін, що це один народ з москалями та ще до того навіть не старший, а дивом хронологічно та історично молодший. Минуле не має жодного значення бо його можна переписати і правда щезає. Тому і ми є малороси. І знов, хоч наша мова давніша, нам впровадили нову мову, сказали що вона давніша і ми нею звикли розмовляти, писати і читати. На 30 річницю нашої незалежності без перебільшення переважаюча частина нашої столиці говорила тою мовою включно з депутатами котрі сиділи на трибуні. У мене у Києві багато друзів між ними переважно малороси. В основі вони добрі люди. Але їм москальська мова не перешкоджає, мають друзів москалів котрі фактично мають імперіалістичні переконання. Москальські друзі не розмовляють по українському просто бо не хочуть. Натомість малороси з місця без найменшої задуми переходять на москальську мову. Їм «все ровно». Це наслідки терору, який впровадив страх, що настільки увійшов у кров, що брехня стала нормальною правдою, навіть у державі, де Конституція приписує роль української мови як державної. Мова це просто симптом паралічу. Представлення Орвелла фактично продовжує теорії Леніна, який часто говорив про запровадження терору. Він розумів терор як перший крок. Від терору приходив страх а потім все стає нормальним: біле стає чорним, українська мова стає москальською, москаль стає старшим братом, а українець малоросом. Щоби відбити цю велику брехню, треба спершу освідомити своє власне збаламучення, і що ми українці стали в наслідку поневолення носіями брехні. Орвелл не передбачував світу інформації, який прийшов з Інтернетом, де ввесь світ відкривається, де історію і правду може досліджувати не тільки науковець але пересічна людина. Науковець, котрий вірить або пропагує неправду — це просто угодовець і зрадник, не тільки свого рідного оточення, але своєї совісті. Гроші не можуть цього оправдати навіть при найгірші натурі. Отже ж хоча його, тобто Орвелла, відображення пояснює багато з нашої реальності і психіки, то воно не оправдує нашої довготривалої пасивності чи атрофії, а навіть природи чи пасивності-агресивності пересічних москалів. Тут головну роль грає людська натура яка мимо доступу до правди сприймає брехню як правду, толерує національних бандитів та злодіїв. Мене москалі не обходять. Їх просто потрібно побороти. Гіркота приходить коли дивитись на наш козацький рід вільних людей. Тут не знаходжу поради чи виправдання в Орвелла. Нам потрібний глибший аналіз. Ми нація прибита, застрашена, німа до несвідомості. Нам треба лікуватися. Це повинен бути крик кожної української душі. 18 вересня 2021 року Аскольд С. Лозинський
