Сторінками боротьби УПА – 80 років тому
80 років тому:
початок жовтня 1943 – на Волинь та Полісся з інспекційною поїздкою для ознайомлення з досвідом розбудови УПА прибув Р. Шухевич-«Тарас Чупринка». Провідник був вражений не лише рівнем військового будівництва, але й справністю функціонування цивільної повстанської адміністрації: школи, медичне обслуговування, малі підприємства та майстерні тощо – все починало працювати як за мирного часу. Наприкінці жовтня 1943 Р. Шухевич у Львові на конспіративній квартирі (вул. Личаківська) скликав конференцію ОУН (перша після ІІІ Надзвичайного великого збору) на яку прибули: Дмитро Маївський, Дарія Ребет, Микола Лебедь, Дмитро Грицай, Михайло Степаняк, Олександр Луцький, Мирослав Прокоп, Василь Охримович, Ростислав Волошин. Розпочав Шухевич із звіту про поїздку на Волинь. Конференція ухвалила поширювати волинський досвід на Галичину та Правобережжя. Також було обговорено проєкт створення понадпартійної репрезентації воюючої України, яка в статусі підпільного українського уряду мала би налагоджувати контакти із західними союзниками. Для цього конференція доручила Р. Волошину провести переговори з провідниками ОУН(м) і представниками довоєнних українських партій.
10.10.1943 – зважаючи на різке зростання активності УПА німецька адміністрація запровадила на території Галичини надзвичайний стан та ввела в дію «наглі суди безпеки», які засуджували до страти осіб лише запідозрених у причетности до підпілля ОУН або невиконання німецьких наказів. Також звичною стала практика розстрілу заручників за напади УНС на окупаційну адміністрацію чи військо. За даними Л. Шанковського за рік окупації до страти засуджено 15770 українців.
