Що далі? Відносини Україна-Америка
Держсекретар Блінкен приїхав до Києва, щоб повідомити президента України Зеленського не так про підтримку Америки як він говорив для преси, а про липневий саміт НАТО у Вашингтоні. Щоб президент Зеленський не мав ілюзій щодо отримання запрошення до НАТО на саміті, секретар був дипломатичним, повідомляючи, що Україні буде надано не запрошення чи навіть графік, а по суті план дій для майбутнього членства. Корупція буде переважним, хоча і нещирим повідомленням, бо Америка також скорумпована, а Україна, безумовно, продемонструвала свій військовий потенціал, включаючи виробництво зброї, зокрема безпілотників. Власне кажучи, це була не двоїстість, а політична демонстрація та яскраве послання політики президента Байдена щодо України.
Звісно, ніхто, крім самого Блінкена та його найближчих колег і, можливо, президента Байдена, не знає, яка позиція державного секретаря щодо членства України в НАТО. Він лише посланець. Досить цікаво, але, безсумнівно, президент Байден і розвідка США справді керують. На виборах, заснованих на колегії виборців, де один штат і кілька сотень голосів можуть мати вирішальне значення, президент Байден не може терпіти втрати українського американського електорату, але він цього не зробить. Він часто зазначає, що балотується проти альтернативи, а не проти ідеалу, а альтернативою є самозакоханий, за чотирма звинуваченнями за 88 пунктами, який вважає себе другом і навіть учнем російського бандита Володимира Путіна. Так, Дональд Трамп – бандит.
Тим не менш, слід звернути увагу на бездіяльність Джо Байдена. Джо Байден заборгував Україні. Його борг сягає часів президентства його колишнього боса Барака Обами. Президент Обама увійде в історію як перший темношкірий президент Америки та засновник Закону про доступне лікування. Його не запам’ятають як некомпетентного зовнішньополітичного президента.
Це Америка. Незважаючи на те, що американське населення є лідером західного вільного світу вже більше століття, воно, як відомо, є примітивним, коли йдеться про проблеми за межами її кордонів. Одним із найповажніших президентів Америки був Франклін Делано Рузвельт, якого належним чином хвалили за його соціальні програми, але мало критикує історія за його невмілість у зовнішній політиці, тим більше, що його адміністрація була пронизана радянськими агентами, а Рузвельт цього не знав, навіть супроводжував його один на Ялтинському саміті, де президент Сполучених Штатів виступив як остаточний миролюбець Йосипа Сталіна, другого за величиною вбивці в історії після Мао.
Два питання дуже зрозумілі. Одне з них полягає в тому, що Україну не запросять і вона не отримає терміни вступу до НАТО у Вашинґтоні в липні. Друге, раціональні американці дозволять президенту Байдену служити на другий термін. Велика частина американців примітивна у зовнішніх справах, але більша частина – це, по суті, добрі та моральні люди, а це означає, що навіть якщо вони не розуміються на питаннях зовнішньої політики чи геостратегії, вони визнають, що це неправильно, щоб українські діти гинули внаслідок російської агресії.
Існують тимчасові замінники запрошення НАТО. Можливо, найважливіше те, що Америка має дозволити Україні прописувати стратегію війни. Америка має просто реагувати на українські запити. Україні потрібен квазізалізний купол, як США дали Ізраїлю. Важливою частиною цього є «Патріоти», які були роздані набагато менш ніж щедро, в той час як багато з них залишилось в країнах НАТО, не зазнаючи нападу. По-друге, Америка не повинна вказувати, де і на що можуть нападати українці. Російські нафтопереробні заводи на російській території є не тільки чесною грою, але й стратегічно важливою. Світові ціни на нафту бліднуть у порівнянні з життям українців. Навіть американські генерали не готові вказувати Україні, як вести війну. Настільки менш кваліфікований президент Байден, бо вказує.
Рухаючись вперед, важливо визнати, що українсько-американські відносини є альянсом рівних. З кожної сторони є quid pro quo. Українська сторона ціною власних людських жертв захищає всю Європу. Америка постачає гроші, в основному зброю, інвестуючи не тільки в глобальну безпеку, але й у розвиток власної оборонної промисловості. Хоча президент Байден багато разів наголошував на цьому, його поведінка часто була зарозумілою, особливо через своїх сурогатів. Зарозумілість і безпорадність виключають одне одного. Союзники мають усвідомлювати свою роль. Мандат України – побороти російську агресію. Америка має постачати те, що потрібно Україні. Це було б набагато зрозуміліше, якби Україну запросили до НАТО.
15 травня 2024 р Аскольд Лозинський
