Реалії на землі та на клаптику паперу
Джейк Салліван – працівник Білого дому, який допомагає президенту Байдену розібратися у питаннях національної безпеки. З точки зору національної безпеки Сполучених Штатів, переможця виборів у Росії не можна визнати нелегітимним. Чому? Тому що, за словами Саллівана, «реальність така, що президент Путін є президентом Росії… І ми продовжуватимемо мати справу з цією реальністю».
Реаліст Салліван навряд чи зрозумів би філософа-реаліста, адже останній вважає єдино реальним загальні ідеї, як от «легітимність». Натомість Салліван чудово зрозумів би реаліста Путіна, який розводиться про єдино прийнятні, з його точки зору, реалії – «реалії на землі».
4 серпня 1914 року посол Великої Британії сер Едвард Гошен мав останню зустріч з канцлером Другого Рейху. Теобальд фон Бетман-Гольвег ніяк не міг зрозуміти мотиви британського уряду, який оголосив війну Німеччині. «Він сказав, – згадував сер Едвард, – що кроки, вжиті урядом Його Величності, були певною мірою жахливими; лише за одне слово — «нейтралітет», слово, яким під час війни так часто нехтували — лише за клаптик паперу Велика Британія збиралася розв’язати війну з рідною нацією, яка не бажала нічого іншого, як дружити з нею». Німець палко переконував англійця, що для Німеччини питанням життя і смерті було просування через Бельгію (реальність на землі!) та порушення нейтралітету останньої.
Велика Британія не хотіла мати справу з цією реальністю. Реальним для британців було дещо інше – слова на клаптику паперу. «Я б хотів, – пише далі англійський амбасадор, – щоби він зрозумів, що це є, так би мовити, питанням «життя і смерті» для честі Великої Британії, що вона має дотримуватись своїх урочистих зобов’язань і зробити все можливе для захисту нейтралітету Бельгії в разі нападу. Цих зобов’язань ПРОСТО ТРЕБА ДОТРИМУВАТИСЯ, бо яку впевненість можна мати в майбутніх зобов’язаннях Великої Британії?»
