120 років тому:
29.11.1905 – у с. Босько на Лемківщині, нині Підкарпатського воєводства в Польщі народився Микола Денько, священник УГКЦ (1931), митрат, церковний діяч. Закінчив Сяноцьку гімназію, Духовну семінарію в Перемишлі, Григоріанський університет в Римі (1926-1931), ліцензіат теології та доктор філософії. Професор та духівник семінарії у Перемишлі, член Перемиської Капітули УГКЦ. В період більшовицького геноциду українців Закерзоння був на лікуванні біля Кракова завдяки чому уник депортації до СРСР. У 1948-1952 душпастирював у латинському обряді, проте допомагав обслуговувати греко-католицькі станиці на півночі Польщі. Таємно фінансово допомагав українським священникам депортованим на північ Польщі й опинились без засобів для проживання. Для цього отримував фонди з Ватикану, який мав до нього велике довір’я. З 1952 до 1956 в’язень польських тюрем (засуджений на 12 років, звільнений достроково за станом здоров’я), після звільнення повернувся до Кракова, де до смерти сповняв священиче покликання в греко-католицькому обряді. Відправляв для вірних УГКЦ в Катовицях та інших українських осередках по цілій Польщі. Належав до числа небагатьох священників, які навіть в часи найжорстокіших комуністичних переслідувань не переставали відправляти в україно-византійському обряді. Помер у Кракові 1991. Похований у капітульному гробівці в Перемишлі.
