Реабілітація і Особисті Міркування
Друзі новообраного президента США Трампа вирішили використати його популізм та недавнє обрання як доказ, шо Дональд Трамп немов як фенікс, виріс з попелу, та історія буде до нього симпатичною. Хто його знає. Популістичні обрання не завжди впливають на позитивну історію.
Адже Гітлер теж був популярно обраним. Це не змінює його історію, і сьогоднішній заступник Президента Трампа, Сенатор Венс ще у 2015 році назвав Трампа американським Гітлером.
Я раніше писав проти своїх моральних переконань, що треба собі здати справу, що Трамп буде 20 січня Президентом Америки протягом чотирьох років, або його заступник, який ще гірший, і тому з цим треба числитися. Тобто не підкоритися, але знайти шляхи допомоги Україні не всупереч йому, але шукати не його ласки, але переконувати його, і його людей, що допомога Україна і її перемога – це служить його інтересам також. Ну, можна і додати інтересам Америки, але, на мою думку це не ключове для Трампа. Для нього добро Америки це просто гасло популізму.
Незаперечним, що історія не промовчить його скандали сексуальні, чи його подвійний імпічмент, а вже найгірше його зраду Американської Конституції, 6 січня 2021 року нападом на символ американської демократії. В додатку немає способу, хіба відкликом, змінити 34 ступневий кримінальний вирок проти нього нью йоркським судом. Це все уже в історії.
Треба усвідомити собі, що в історії Америки були різні президенти, правда, беручи під увагу контекст того періоду, коли вони працювали. Були воєнні злочинці, расисти, власники невільників. Президент Трамп найбільше шанує Президента Ендрю Джексона, людину далеко більш освічену, ніж Трамп, але власника невільників, расиста, а також брутального воєнного злочинця супроти автохтонів на американській землі. Президент Ендрю Джексон був дуже популярним, але правда, це було у першій половині ХІХ століття. Невже американське суспільство не еволюціювало настільки, щоби двісті років пізніше захоплюватися подібним.
Без образ, але я думаю, що еволюція американського суспільства проходить дуже поволі. Я обіцяв, що треба погодитися з реальністю, що Трамп буде президентом і я це зробив. Але перші кроки Трампа у підборі свого так званого кабінету дійсно просто смішні. Треба при цьому застановитися, хто більш скорумпований, чи Україна, яка має щойно 33 роки демократії, чи Америка яка чваниться 250 роками.
Для балансу аналізу треба починати від теперішнього Президента Байдена, який після кількаразових заперечень вирішив таки помилувати власного сина за злочини не перед судом, але уже встановлені судом.
А тепер Трамп, який почав свої призначення тим, що запропонував сенатору з Флориди Держдепартамент, як виходить, для того, щоби його посаду Сенатора передати його невістці, яка не має найменшого політичного доробку. Про призначення послів навіть не треба згадувати, бо тут цілий вахляр родинних призначень. Шукаймо інші прояви корумпованості. Своїх друзів без найменших кваліфікацій він призначив на Секретаря Оборони, відповідальну за вісімнадцять розвідних агенцій США особу, колишню Демократку, яку Гілларі Клінтон назвала агентом Москви, і яка колись вихвалювала усуненого вже диктатора Асада з Сирії. Правда, кандидат на голову Юстиції вже відступив, але ренеґат Федерального Бюро Розслідувань ще парадується, і примусив теперішнього голову зійти з позиції, якого колись Трамп призначив. Такого призначення некваліфікованих своїх фаворитів ще не бачила Америка хіба за часів Ендрю Джексона.
Але все це збоку. Приїхав Трамп до Парижу на запрошення Президента Макрона. Приїхав туди Президент Зеленський також на запрошення Президента Макрона. Відбулася зустріч щодо України. Президент Зеленський, актор і дипломат, сказав що зустріч була корисною. Трамп приїхав зовсім без підготовки. До речі, він нічого не читає. Сказав що це справа Європи але Америка проти вступу України у НАТО.
Тут можуть існувати два погляди. Один дуже поганий, що Україна немає що сподіватися від Америки. Другий кращий, що Трамп не буде перешкоджувати. Він не тільки не зацікавлений але і не ознайомлений. Нехай вирішує справи Україна, Європа та Конґрес США, у якому більшість Республіканців, але також багато приятелів України. Тобто, у такому випадку я попрошу нового Президента Трампа одне: тільки не перешкоджайте. Це унікальний підхід до Президента США. Мабуть такого ще не було.
15 грудня 2024 року Аскольд Лозинський
