Потрібно месника
Цікавим під оглядом теми Олімпійських ігор в Сочі є відношення, мабуть пристрасне, інших країн-учасників до Росії. Без сумніву є різні політичні міркування, дипломатія, концепції товариської поведінки і чесної гри , але суть народних почуттів все ж таки проявляється. Це правда, що всі мають бажання побити Америку- бо вона найбагатша і найпотужніша країна у світі, але при цьому, маючи особистий вибір та оминаючи національні чи родинні сентименти, ті, які хочуть перемогти Америку, бажали би жити в Америці. Натомість відношення до Росії трохи інакше. Всі мають бажання побити Росію, але в першу чергу тому, що велика частина народів-учасників на розумовому та емоційному рівні її не люблять. А жити там- то взагалі забудьте!
Я це дуже промовисто запримітив, зокрема, коли переглянув газету у середу, зранку 19 лютого. Зверніть увагу на список восьми країн-фіналістів за Олімпійський кубок у хокею: Швеція, ЗСА, Канада, Фінляндія, Росія, Чеська Республіка, Словенія і Латвія. Фінляндія, Чеська Республіка і Латвія були у певний час своєї історії жертвами імперіалізму та окуповані Росією. Словенія запізнала російський імперіалізм перебуваючи майже 50 років під чоботом комуніста Тіта та його Югославії. Швеція зазнали воєнної поразки від російських військ, а також чимало тривоги, коли російська чи совєтська імперія поширювалася. Залишилися США і Канада, які також не люблять Росію, але геостратегічна політика колись ( та мабуть і тепер!) вказувала Росії догоджати. Змагання з хокею тої середи, Росії з Фінляндією, закінчилося великою для всіх перемогою Фінляндії і великою завзятістю зі сторони фінів. Вони немов відплачували за історію. З ними радів цілий світ, бо своєю перемогою фіни елімінували Росію від можливостей здобуття медалі.
Чому пишу про Росію. Бо так довго як Росія буде хижаком, Україна буде під загрозою. Росія спровокувала Майдан, що є фактично нічим іншим як продовженням національно-визвольної боротьби нашого народу. Сьогодні Росія, підпільно, активна в антимайданівських процесах, включно з побиттям, а також і вбивствами мирних потестувальників. Янукович є її сатрапом, якому, правда, дозволили керувати своєю власною особистою фінансовою імперією. Він світовий ізгой, на руках якого багато людської крові, одначе він, як кожен злочинець типу Путіна грає роль, що у нього є людська гідність.
Ті, включно з американськими та європейськими урядовими чинниками, котрі говорять про переговори з Януковичем, чи оформлення спільного уряду, чи навіть спільне обговорення конституційних змін- це люди доброї волі, які бачать подібне у Росії чи її сатрапів. На жаль, шлях до пекла часто простелений добрими намірами. У Путіна один намір — зберегти Україну як колонію у своїй орбіті впливу. У Януковича- зберегти владу для дальшого власного збагачення. Обставини сьогодні дуже важкі, правда, але вони будуть ще складнішими після завершення Олімпійських змагань у Сочі. Путін тоді зверне вповні свою увагу на Україну.
Поведінка Януковича впродовж Майдану недвозначна. Він відповідає за побиття в ніч з 30 листопада на 1 грудня, за насильне намагання розгону Майдану, за “Беркут”, за “тітушки”, за побиття активістів, за їх смерть від побиття і від куль, а останньо за смерть від підпалу.
Сьогодні тільки одна розв’язка — Україна без Януковича. Всі сили треба скерувати у це русло. Добровільно він не відступить. Є ще надія на санкції. США впровадили тільки провізорські і то не проти родини Януковича. В більшості США, її конгрес та Білий Дім виступили риторично на підтримку українського народу. На жаль, виявилося, що шлях від риторики до діла дуже повільний. Європа зробила по цьому питанню ще менше. У тому мабуть і полягає зухвала поведінка Януковича.
Одначе треба пам’ятати, що сьогоднішні події є історичними не для Америки чи Європи. Вони можуть бути ключовими тільки для нас- українців та нашої історії. Учасники Майдану уже заслужили на звання героїв, одначе, як часто ставалося у нашій історії, у кінцевому результаті Майдан може бути ще одною героїчною, але одночасно трагічною подією у нашій історії.
Тому треба звернути всю увагу не на вулиці Грушевського, Інститутську, чи навіть Хрещатик. Увагу і народну силу треба скерувати на Банкову. Міжнародне товариство повинно розпочати процес міжнародного судочинства-кримінальної розправи над злочинцем проти людства Віктором Януковичем. Для цього треба ініціювати подання від держав, які керуються цивілізованими демократичними нормами служіння та шанування народу і верховенства права. Це може зробити США, країни Європи, навіть Канада.
Майдан повинен подбати, щоби злочинець став перед міжнародним трибуналом. Найкращий варіант, щоб Януковича живим винесли з його кабінету і передали під Міжнародний суд. Міжнародний, а не народний бо ніхто не повинен бути суддею у своїй власній справі. Український народ повинен скласти акт обвинувачення та бути обвинувальною стороною. А остаточно мабуть і буде потрібно месника.
19 лютого 2014 Аскольд Лозинський
