Потреба Воєнної Стратегії
Однією з найважливіших проблем в українській діаспорі в усьому світі і, зокрема, у Сполучених Штатах, де це має найбільше значення, є відсутність політичного розуміння. Наміри переважно добрі, але вони не інформовані і встановлені, щоб не заважати особистому життю, тобто вигоді та добробуту. Питання України завжди малостороннє або маргінальне. це означає, що коли у мене буде час, я буду працювати для України, але час обмежений вільним часом у вихідні, що означає, що не приділяється часу читанню чи аналізу.
З цього узагальнення є винятки. Є округлі дати. Ідеться про визнання того, що війна в Україні триває 10 років, а повномасштабні звірства – 2 роки. Багато організацій призначили певний час на організацію заходів з цієї нагоди. Ці заходи приймали безліч форм: демонстрації, пишання, конференції і, чесно кажучи, я не знаю, як охарактеризувати заходи, організовані Українським Інститутом Америки в Нью-Йорку. По суті, це було оголошено майже як просто огляд Інституту.
Був захід, який я відвідав у великій залі університету Купер Юніон, історичного місця виступу президента Авраама Лінкольна ще у ХІХ столітті. В цьому заході було багато можливостей, що його прогнозували на успіх через місце проведення, спонзорство важливих партнерів, у тому числі американських університетів, участь не української публіки та принаймні одного відомого спікера та дуже гостру проблему, яка постала недавно перед Україною — брак зброї, тобто більше москалів агресорів ніж наших куль у магазині.
Головним спікером була Олександра Матвійчук, голова українського нобелівського лауреата, Центру Громадянських Свобід. Були й інші виступаючі з меншими ознаками, але я зосередився на ній, і тому я прийшов на захід.. Її промова була надзвичайно добре виголошена, зворушлива та емоційна. Але не була політично і стратегічно зосередженою. Я критичний, тому що стратегія сьогоднішнього дня для України критична. Це яскраво було видно один день пізніше у виступах речників чужих держав в Україні, а зокрема Європейського Союзу. Пані Урсула фон дер Ляєн подала чотири точки конкретної допомоги Україні зокрема у надбанню зброї, покарання новими санкціями Москву та пожвавлення процесу вступу України до ЄС.
Пані Матвійчук подала коротку історію московської агресії та страждань України. Вона зазначила, що в новітній історії єдиним випадком покарання агресора був Нюрнберзький трибунал. (Це мала помилка бо були і другі покарання) Вона закликала створити подібний трибунал для покарання Росії за її військові злочини сьогодні. Про що вона не згадала, так це про необхідність перемоги, щоб трибунал мав значення і спосіб втілювати свої рішення. Хоча вона сказала про підтримку світу та заколот у Конґресі США, викликати конечність амуніції для України не пролунало з її уст. А в цьому вся суть!
Були й інші спікери, і круглий стіл, який згадував скільки українців між ними поетів і журналістів загинуло на війні. Модератори не ставили наголосу на воєнні потреби України. Близько закінчення вона підняла тему геноциду, але для цієї теми потрібно було часу для аналізи Ковенціїї ООН про запобігання та покарання злочину Геноциду, як також юридичні питання злочинного наміру та трибуналів Міжнародного Суду Справедливості та Міжнародного Кримінального Суду. На жаль, де була можливість допомогти Україні у війні, цей захід був форумом для академічної дискусії.
Тим не менш, такі заходи можуть відіграти важливу роль у здобутті підтримки України, зокрема в Сполучених Штатах, які, зрештою, є найсильнішою військовою та економічною державою у світі, але мають і продовжують відчувати проблеми зі своєю фундаментальною ідентичністю лідера світової демократії через примітивність своїх політиків, зокрема з так званого правого крила. Для для цього потрібно мати стратегію, для чого організуємо захід.
Україні сьогодні потрібні воїни та боєприпаси. На цьому має бути акцент. Діаспора існує для цього, щоби нести допомогу Україні власними силами та впливом на суспільство та політиків держави, у якій ми знаходимось. Ламентації, засудження, рішення міжнародних судів, покарання – все це важливе, але зараз Україні потрібні снаряди, кулі, Патріоти, Абрамси. ГІМАРС, F-16. Бо без перемоги не буде покарання за військові злочини чи спроби геноциду. відновлення та зберження демократичної України у центрі Європи.
25 лютого 2024 року Аскольд С. Лозинський
