Плюси й мінуси закону про роздержавлення преси*)
Святослав Караванський
(До уваги депутатів Верховної Ради України)
Закон про роздержавлення преси, ухвалений ВР 24 грудня 2015 р.
потребує допрацьовання.
Річ у тім, що серед цілком зайвих і тому нерентабельних публікацій, видаваних місцевими органами влади, наявні публікації, які не тільки не є зайвим баластом бюджету, а навпаки являють собою необхідне знаряддя у боротьбі з корупцією, базуючись на наріжних засадах демократії про свободу слова.
Для ясности, найкраще навести приклад такого видання.
У місті Одесі, зрусифікованому через 350-літню окупацію України україноненависницькою Москвою та дикунське, азіятське упослідження української мови, серед низки успішних російськомовних ЗМІ, існує єдина газета державною українською мовою «Чорноморські новини», яку не терпіли і старалися ліквідувати холуї державного злочинця Януковича..
Проголошення української мови державною мовою України вимагає від держави відповідного ставлення до відродження функціонування української мови в усіх сферах життя. Це вимога історичної справедливости, вимога тисяч загиблих у боротьбі за незалежність України патріотів, вимога мільйонів заморених голодом українських селян та мільйонів розстріляних і замучених у сталінських Ґулаґах українських письменників, журналістів, артистів, учених і навіть студентів.
Державна мова України в таких містах, як Одеса, на ділі, є мовою меншини. І як мова меншини вона підпадає під дію «Европейської хартії про мови меншин». Ця хартія вимагає всілякого сприяння мовам меншин.
Ухвалюючи закон про роздержавлення преси, депутати ВР, не врахували обставин таких видань, як «Чорноморські новини».
Газета «Чорноморські новини» дотримується усіх наріжних засад демократії і є зразком втілення свободи слова в життя, а також непримиренним ворогом корупції та корупціонерів. Держава, яка проголосила метою № 1 боротьбу з корупцією, має дбати про існування таких видань, як «Чорноморські новини».
У згаданому вище законі має бути стаття, яка стосується до таких видань. Держава мусить визнати за такими виданнями право існувати, як напівдержавні і напівприватні видання, бо ведучи боротьбу з корупцією, держава має дбати про тих, хто на ділі зарекомендував себе борцем з цим раком успішного суспільства.
Розглянувши цей приклад, ми бачимо, що наведене нами видання має право на спеціяльний статус під оглядом роздержавлення і на підтримку держави аж із двох причин: 1. як газета меншини, 2. як надійний борець із корупцією.
Очевидно, що в Україні знайдеться більше таких видань, які потребують спеціяльного статусу в закнодавстві.
Цього вимагає час і курс на зміну хабарницько-корупхційних порядків у державі.
__ __ __ __ __ __ __ __
*) Зберігаємо правопис автора
