Пане міністре, вгамуйтеся – перестаньте поширювати несумісну брехню!
Йосиф Сірка
Безглузда заява міністра ВС А.Авакова про те, що він «російськомовний український націоналіст» є свідченням того, що нездара-міністер надіється, що фейкове повідомлення може йому допомогти приховати нездатність вивчити державну мову країни, в якій займає вже восьмий рік одну з найважливіших посад держави. Справа в тому, що китайські, корейські, японські, африканські студенти довели вже громадськості України, що вони зуміли вивчити українську за короткий час (6-12 місяців), а панові Авакову замало навіть 55 років (приїхав в Україну дворічним)!
А щоб більше заплутати людей у своїх намірах, то пан міністер вирішив вдатися до фальсифікації, яка б виправдовувала його неповажне ставлення до державної мови! Та, звичайно, і тут пан Аваков вдався до «запозиченя» ідеї – оголосити російську мову українською! Ідею цю вже озвучував письменник А.Курков, але він, мабуть, як інтеліґентна людина, скумекав, що не можна імперську-колоніяльну мову привласнювати, бо станеш вічним рабом.
Твердження Авакова, мовляв, російська мова є українською, бо ж нею писав М.Гоголь (1809-1852), Г.Квітка-Основ’яненко (1778-1843)і є нічим іншим, як доказом того, що незнання історії народу, до якого себе хочеш зарахувати, породжує несумісні речі.За перше, щоб себе назвати націоналістом, то потрібно проявити, якщо не ґрунтовне знання історії своєї нації (політичної, чи етнічної), то хоч базове. Але Авакову бракує і того мінімуму, тому назвав колоніяльну мову українською, забуваючи (незнаючи) про найрізноманітніші заборони навіть самої назви України та її мови протягом понад 300 років!
Гадаю, що сам міністер, коли б був навіть не міністром, але простим поляком, ніколи б не писав про існування «польської англійської мови», бо ж Й. Конрад-Корженіовський (Jozef Teodor Konrad – Korzeniowski – 1883 – 1925) – поляк за походженням – писав англійською мовоюю. Так само, жодному чехові, навіть, на думку не спаде говорити про «чеську німецьку мову», бо нею писав чех Франц Кафка (Franz Kafka – 1883 – 1924).
Додамо, що чеський народ був також у колоніяльній залежности він Німеччини, і піддавався понімечченю, хоча німці не видавали циркуляри, на подобіє різних царських заборон української, чи рішень ЦК Компартії – знищення всього писаного українською, заборона мовленого, русифікація усіє освіти. Чи знають про це не тільки міністри України, але й запеклі «борці за рівноправність» не скравджених україномовних, але зрусифікованих українців та інших етносів? Українська Конституція ґарантує кожній етнічній групі доступ і можливість до вивчення рідної мови. Якщо в Україні є етнічна російська меншина, то вона повинна мати ті самі права і обов’язки, як і решта. Не слід вигадувати колесо (мовне) – воно вже давно крутиться – існує, а вигадувати «досягнення» і «розвиток», з якими пов’язана понад 300-річна колоніяльна політика імперської Росії по відношенню до України – є антигуманним, нелюдським вчинком до багатостраждального народу та етносів, які жили на її території. В дійсності Аваков хоче продовжувати і розвивати колоніяльну освітню політику царської і путінської Росії в Україні.
І тут потрібюно бути відвертим – не можна допускати на державні посади людей, які не знають історії України. Політична нація – це не аналфабети, неуки – це люди, які знають історію своєї країни. Подивіться на США – політична нація, яка гордиться країною, а має не цілих 250 років! А Україна, яка є одною з найстарших в Европі, повинна опиратися на ті демократичні принципи, які були закладені в неї ще її засновниками Володимиром, Ярославом,Метрополитом П.Могилою, Хмельницьким, Мазепою, Орликом, Грушевським та Українською Народною Республікою (УНР).
На жаль, в Україні на найвищу посаду можуть обрати особу, яка цілковито необізнана з історією країни. Саме тому провадиться потім боротьба за «права» тзв. російськомовних – а це – переважно зрусифіковані колоніяльною політикою царської, а потім комуністичної російської імперії.
Отож, пане міністре, не витрачайте сили на «розвиток» колоніяльної мови в Україні, з якою дуже промовисто й трагічно пов’язана історія країни, яка вам надала таку довіру – Міністерство внутрішніх справ. Не розвивати і задурманювати народ терміном «російськомовний український націоналіст» (яким, ви себе проголошуєте), бо з терміном російський пов’язана понад 300-річна траґедія української нації та етнічних груп народів, які проживали й проживають на території України. Найсвіжіший приклад того, що навіть згадувати термін «російський» є небезпечним, стала окупація Криму та частини Донбасу.
Сама війна Росії проти України є прикладом того, що не слід «бавитися з вогнем», у нашому випадку – з «новою українською мовою» на імперській заквасці, бо може згоріти Незалежність, за яку вже пролилися ріки крові та загинули десятки мільйонів у боротьбі за неї – від голодоморів та різних заслань, до збройного спротиву козаків, війська УНР та борців за волю УПА, ОУН.
Стосовно ж самозванця «націоналіст», то тут вже А.Аваков цілковито «стрельнув повз ціль». Націоналіст український – це та людина, яка бореться за рівність своєї нації поміж іншими, це патріот національної держави, який знає історію свого народу, який володіє своєю НАЦІОНАЛЬНОЮ мовою. Назву «російськомовний український націоналіст» Аваков вжив, щоб заплутати поняття патріот і націоналіст. В дійсності, це тотожні поняття, коли йдеться про політичну націю, коли ж маємо на увазі її етнійний патріотичний відтінок, то, скажімо, кримські татари є прикладом того, як можна бути кримсько-татарськими націоналістами і патріотами України.
«Винахід» українським міністром терміну «російськомовний український націоналіст», є, скоріше всього, образою українців, для яких завоювання інших територій ніколи не було в програмі, чи на меті. Але сторія знає сумнозвісних німецьких «націонал-соціалістів» (нацистів) та російських націонал-шовіністів (фашистів), в програмі яких було й залишилося бажання захопити і привласнити чуже. Щоденні полювання російських снайперів на російсько-українському фронті на патріотів України є яскравим свідченням цього..
У 110 річницю з народження націоналіста Михайла Сороки (1911-1971), члена Крайового проводу ОУН, який протягом 34 років був в‘язнем совєтських таборів, де організував рух спротиву в’язнів ОУН-Півночі та був одним з організаторів Повстання у Кенгірі (він написав гімн повстання (1954) «У гарячих степах Казахстану»), заява Авакова викликає не тільки запитання, але й підозру.
Справа в тому, що М.Сорока був українським націоналістом-ідеалістом. Він не тільки створив ОУН в концентраційному совєтському таборі, але й організував контакти з націоналістами балтійських народів та євреями, якими також були заповнені численні концтабори. В організованому повстанні брали участь і інші національні групи совєтських республік. Сорока розумів, що тільки спільними зусиллями тюрма совєтських республік може перетворитися на вільні національні держави.
Отже, рекламне гасло Авакова «я російськомовний український націоналіст», на фоні леґендарного українського націоналіста Сороки, звучить не тільки абсурдно, але й небезпечно для доброго імени саме українського націоналіста.Український націоналіст ніколи не боровся за завоювання чужого, але за звільнення рідної й історичної території, з рідною мовою, що підтримував і в інших національних патріотів.
На противагу «рекламі» Авакова, слід пригадати, що до руху українських націоналістів часто приєднувались і неукраїнці: ще за часів УНР росіянин Микола Фітільов (1893 – 1933), як борець за права українців став українським письменником, відомим під прізвищем Хвильовий. Його зацькувала російська шовіністична пропаґанда, як українського «буржуазного націоналіста», а він вже в 20-30 рр. минулого сторічча закликав українців «Геть від Москви», бо ж вже 100 років тому комуністична Москва намагалася задусити український дух в Україні.
Відомі і численні єврейські патріоти, які були активними в рядах УПА та ОУН, а про співпрацю націоналістів у совєтських таборах міг би сказати і виконавчий віцепрезидент Конґресу національних громад України Йосиф Зісельс, який на власній долі зазнав співжиття у «таборах праці» з українськими націоналістами.
Самозванець-«націоналіст» Аваков, від коли увійшов до «зеленої» влади, став ув’язнювати «своїх» патріотів, яким вішають ярлик з неґативним «присмаком» націоналіст. Саме такими «титулами» позначали групу патріотів на чолі з Артеменком, який, без доказів звинувачений, вже понад рік арештований (не малою заслугою і «націоналіста» Авакова).
Деякі швидкі арешти патріотів (Ратушний, Семенченко ,Стерненко, Філімонов, Сорд, Шевченко), яких піступними натяками зараховують до націоналістів, є доказом організованого хаосу, сумнівної політичної доцільности. Створена «театральна сцена» небезпеки від волонтерів» та національнопатріотичних сил має на меті відвернути увагу від більш поважних загроз. А справи навколо визнаного США багаторічного аґента РФ Деркача та санкції проти Коломойського замовчуються.
Витягування «з чарівного капелюха» «російську українську мову» (може п.Аваков мав на увазі поширений суржик?)не збирається має знов призвести до сумніву стосовно статусу української мови, незважаючи на те, що ніхто не забороняв і не думає забороняти нікому розмовляти вдома на будь-якій мові.
Зрештою, слід російськомовним сказати правду, що саме російська колоніяльна мова зробила з них кріпаків імперії, змусіла забути рідну мову (часто і рідний край), втратити самобутній характер і мільйони зробила лише населенням, яке не здатне жити без московської нагайки – хіба не досить глянути на різних медведчуків, шуфричів, марченків та, зрештою – ОПЗЖ! У Незалежній вони зможуть знов стати повноцінними людьми і повернутися до «лона своїх предків» – до прекрасної мови своїх пращурів. А нащадки вже будуть рости вільними, не працюватимуть на жорстоку й ненаситну імперію, яка за всю свою історію не мала поваги не тільки до інших народів та етнічних груп, але й до ісконних московитів!
Торонто, 2.4.21 р.
