Орбан, Фідес та угорські вибори
Хотілося б вірити, що більшість американців хоча б трохи соромляться американської підтримки шахрая-авторитарного бандита, який зараз є прем’єр-міністром Угорщини. Мабуть, безпрецедентним кроком, за гроші платників податків, американський віце-президент-примітив поїхав до Будапешта, щоб агітувати за цього злочинця та його тіньовий режим, політичну партію Фідес. На нещодавньому мітингу разом з Віктором Орбаном Дж. Д. Венс дістав телефон і передав учасникам повідомлення підтримки від його боса, такого ж злочинця Дональда Дж. Трампа.
Згідно з незалежними опитуваннями, опозиція наразі лідирує в Угорщині, але це дуже мало що означає на угорських псевдовиборах за Фідес та Орбана. Це авторитарний режим. Америка дала зелене світло глибоко пошахрованому та недемократичному виборчому процесу, переосмисливши роль Америки як лідера демократичного світу та запропонувавши нову вісь зла, що складається з Америки, Угорщини та Росії.
Угорські вибори цієї неділі важливі в багатьох відношеннях для Угорщини, України та всієї Європи, зокрема Європейського Союзу. Орбан, Фідес та Угорщина – явні вороги України. Їхню антиукраїнську активність перевершують лише Путін та Трамп. Переобрання Фідес стало б антитезою героїчної Угорської революції 1956 року та означало б півтора десятиліття авторитарного проросійського правління.
Глобальна українська спільнота за межами України вважає себе діаспорою, тобто спільнотою з політичною метою допомагати Україні та її народу. Майже в кожній країні, де проживають українці, існує організаційна структура. В Угорщині їх кілька: координаційний орган, що охоплює громади Європи, під назвою Європейський конґрес українців, та глобальна парасолька, що охоплює Західну півкулю та частково Східну, під назвою Світовий конґрес українців. Що стосується функціонування як діаспори, ці три структури майже повністю неефективні.
Наразі, за Орбана на чолі, українська громада в Угорщині, Європейський конґрес українців та СКУ повністю відсутні в дії. Вони відзначили проблему, яку представляють Орбан та Фідес, та прийняли стратегію нічого не робити, навіть не висловлюючи свою опозицію. Той факт, що нічого не робити – це не стратегія, я неодноразово звертався до їхньої уваги. У мене є друзі в цих структурах, і, чесно кажучи, я неодноразово висловлював своє розчарування, але безрезультатно. Їхня стратегія — бездіяльність.
30 березня я відвідав західноукраїнське місто Івано-Франківськ, де прочитав лекцію на тему «Сучасні виклики міжнародного права» в Прикарпатському національному університеті. Після лекції нас з дружиною запросила на обід Ректор університету. На обіді був присутній колишній Ректор університету, колишній український дипломат у Польщі та мій знайомий понад 10 років, почесний консул Угорщини. Його батько був моїм другом, незважаючи на наші політичні розбіжності. Батько був доброзичливою радянською людиною, прихильником таких сумнозвісних українських президентів, як Леонід Кучма та поваленого Віктора Януковича.
Син — місцевий українець, який, наскільки мені відомо, не має жодного зв’язку з Угорщиною, окрім своєї почесної посади. Його батько колись був губернатором Івано-Франківської області. Наскільки мені відомо, популярність сина пов’язана з його спадщиною. Я ніколи не питав про його зв’язок з Угорщиною і, зокрема, з «Фідес».
Враховуючи їдку антипатію Орбана до України, його союз із жорстоким ворогом України Росією та Володимиром Путіним, я очікував, що мій друг звільниться від Орбана та «Фідес» і залишить свою почесну посаду. Навіть близько не так. На мій превеликий жаль, мій друг був радше «Фідес», ніж українцем. Він захищав Орбана та Угорщину і висував звинувачення проти України та українського народу. Колишній ректор університету та український дипломат був дипломатичним, але безперечно став на бік угорського мегафона. Я висловився, але не на повний голос, про що зараз шкодую. Чесно кажучи, мені дуже соромно продовжувати шараду про те, що він мій друг. Більше ні! Для мене він зрадник.
Я згадую один визначний момент давно на релігійній службі, на якій я був. Мене особливо вразила проповідь священика. Він наголосив, що просто конформізм, щоб уникнути конфлікту, і нездатність діяти проти зла є смертним гріхом. Ми всі грішники, але деякі гріхи просто не можуть бути прощені.
8 квітня 2026 року
Аскольд Лозинський
