140 років тому:
1886 – народився Михайло Паславський – священник УГКЦ (1913). Капелан УГА. Душпастирював переважно на Закерзонні, остання парохія у с. Добра Сінявського деканату. 1947 з двома іншими священниками УГКЦ заарештований польськими спецслужбами в околицях Щеціна за те, що провадили душпастирське служіння серед українців на землях депортації. За клопотанням Апостольського адміністратора Любуської землі усіх трьох звільнили з ув’язнення. Це двічі винятковий випадок, коли латинський єпископ став в обороні українських священників (переважно польський клир неприязно ставився до українських духівників) і що комуністична влада послухала церковного достойника. У 1947-1957 душпастирював у римо-католицькому обряді в Кошалінському воєводстві, з послабленням тиску режиму з 1957 священник греко-католицького обряду, засновник українських станиць у Мєндзижечу і Пшемкові Зеленогірського воєводства. Дружина з дочками пропали безвісти на Сибірах. Помер у с. Сквєжин Зеленогірського воєводства Польщі 1961.
