Лев Долинський – мистецтвознавець, дослідник української порцеляни та художнього металу (60 років тому)
60 років тому:
3.09.1963 – у Львові помер Лев Долинський, мистецтвознавець, дослідник української порцеляни та художнього металу. Батько Мар’ян – відомий лікар та правнук знаного львівського художника Луки Долинського, мати Зеновія – донька відомого етнографа та священника о. Михайла Зубрицького.
До 1925 навчався в гімназіях м. Городенка та Станіслав (нині Івано-Франківськ), член скаутської організації «Пласт». Через обмеження накладені польською владу на здобуття українцями вищої освіти студіював за кордоном – на математично-фізичному факультеті Краківського університету (1925-1926) і Вищій технічній школі аеронавтики та конструкції автомобілів у Парижі (1926-1930). Одночасно як вільний слухач пройшов три курси на мистецтвознавчому відділі паризького університету Сорбона. Оскільки польська влада перешкоджала працевлаштуванню українців на рідних землях працював інженером у Гдині та Варшаві. 1935 одружився з учителькою, уродженкою Заліщик Ярославою Юрків, яка теж змушена була вчителювати неподалік Варшави. 1939 переїхав до Львова, де польською владою заарештований у звинуваченні в приналежности до ОУН. З початком Другої світової війни зумів видобутись на волю, перебував на території окупованій німцями. У грудні мав намір повернутися до Львова, проте разом з дружиною заарештований більшовиками за спробу нелегально перейти кордон. Щоби не зашкодити рідним змінив по-батькові з Мар’янович на Володимирович. Засуджений на 3 роки ув’язнення, термін відбував в Архангельській области та Казахстані. 1944 призваний в Радянську армію. 1946 влаштувався на працю у Львівський державний музей художньої промисловости (колишній Міський музей мистецького промислу, нині Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України) механіком гаража, відтак молодшим науковим співробітником. Заочно навчався в Інституті живопису, скульптури і архітектури ім. І. Ріпина в Ленінграді (1947-1953), отримав диплом з відзнакою за спеціальністю теорія та історія мистецтва. Вчений секретар музею (1951-1963), в Москві захистив кандидатську дисертацію з мистецтвознавства (1961). Член Спілки художників СРСР (1962). Досліджував давнє та сучасне мистецтво металу, порцеляни, народного орнаменту. Батько професора Мар’яни Долинської. Народився у м. Перемишль, нині в Польщі (в літературі також у м. Заліщики на Тернопільщині) 1906.
