Святослав Караванський

Події останніх 25 років годі окреслити инакше, ніж кризу демократї.

Поява низки держав після розпаду ССР і практика копіювання ними державного устрою за Західнім зразком показала нездатність демократичних Конституцій творити демократичні держави. Усі, озброєні Західніми Консти-туціями колишні республіки ССР на ділі обернулися на диктатури.

Візьмім Україну. Обрані за Західніми правилами Президенти, за малим винятком, достосовували Західні Конституції до одноосібної влади, користу-ючись демократичною риторикою. Усі непривабливі явища, які виникли в Україні – корупція, хабарництво, збагачення негідників, відчуженість влади від народу – були наслідком правління Президентів. Це абсолютна істина.

Серед Президентів, за малим винятком, не було чесних осіб, які дбали б про добро держави та її громадян, а не про власне збагачення і добір відпо-відних кадрів для свого оточення. Кандидатури Президентів висувались пар-тіями, як радили Західні закони.

Те саме, в тій або ^‑иншій мірі, мало місце в усіх колишніх об’єктах ССР.

Виходить, що копіювати Західній політичний доробок новим державам
не варто. Населення, виховане мало не століттям “найсправедливішої” у світі

Комуністичної влади, потребує своїх, а не Західніх законів.

Чесні люди у колишніх республіках ССР є, але їх треба добирати инак-ше, ніж це робиться на Заході. Принцип добору Президентів з подачі партій не працює, бо партії в нових державах – це не політичні об’єднанн, а спілки олігархів для грабування населення.

Такою є дійсність, а від дійсности не втечеш.

Але сказати, що демократичні цінності працюють на Заході теж не мо-жна.

Коли я приїхав до США і вступив до тамтешнього технікуму, то мене вразила ворожість між студентами, що належали до різних партій. Майже така ворожість, яку практикували між мельниківцями та бандерівцями деякі діяспірні діячі.

Таку ворожнечу не провидили батьки американської демократії, казав-ши: “я умру за те, щоб ти міг висловити думку всупереч мені”.

Як можна говорити про потребу демократії в сучасному форматі, коли кандидат у президенти США – Д. Трамп уважає за можливе звертатися до російських розвідчих служб з проханням зробити гакерський погром з листу-

ванням свого конкурента від демократчної партії?

Виходить, що партійний добір Президентів шкодить і Заходу, і кризу

демократії засвідчує навіть найдемократичніша країна у світі.

Як казали свого часу деякі політики: факти – уперта річ.

^*) Зберігаємо правопис автора.