Кривда Україні
Дві українські поважні комунікаційні англомовні мережі зробили велику кривду Україні. Напередодні виборів президента США, що формально відбудеться за день. вони помістили слабку, але ганебну статтю українського американця Романа Голяша з Чикаго для підтримки кандидатури одіозного Дональда Трампа. Кривда походить не так від самої статті, але від того, коли вона появилась (майже в останній день), та окреслені кваліфікації особи автора.
Роман Голяш не особлива постать хіба тільки для українських американських виборців, котрі ще не проголосували, а може і ще навіть не визначились. Тим він може бути промовистим. Він українець батьків Упістів, вихований ними та у Спілці української Молоді у Чикаґо, а опісля довгі роки служив в американському війську здобувши рангу полковника. Це гарна біографія. Ці його кваліфікації частинно окремо визначені в обох мережах. Для українського американського виборця який до останньої хвилини не визначився це може бути переломним.
Перша мережа яка ініціювала цю інтригу це відомий тижневик The Ukrainian Weekly. Цей часопис є власністю славного Українського Народного Союзу, першого з українських братських організацій. Він напевно найбільш прочитаний часопис, і друком, і циферно з всієї української преси в Америці та Канаді. Доказ, що він відомий і поза Північно-американським континентом – це що ця стаття Голяша була прямо передрукована мережею і часописом, англомовним в Україні, Kyiv Post. Чи це була змова головних редакторів мені не відомо, хоча обидва головні редактори мені кількаразово говорили, що їм важлива ексклюзивність допису. Ну це у цьому випадку як проявилось.
Тут немає великої критики, а радше можлива велика кривда для України і українців у війні. Роман Голяш не тільки сумівець, з порядної Упівської родина і полковник американських військ. Він також екстреміст. Я його знаю понад 50 років. Знав його родичів, знаю не тільки це, що було про нього написано і тут згадано, але також, що він був звільнений від своєї після військової праці за те, що він накидав другим службовцям та клієнтам свої екстремні думки і за це був звільненим. Він взяв до суду цю компанію і свого працедавця де він твердив що його звільнено, бо він білий. Ці твердження білого верховенства не вперше проявлялося у Романа Голяша. Він суд програв. Очевидно, що ця інформація була опущена і у The Ukrainian Weekly i Kyiv Post.
Вибачте, що я проаналізую дещо цинічно. В останньому числі The Ukrainian Weekly, де поміщена стаття Романа Голяша, з’явилися по обох флангах його статті аж дві статті на користь кандидата Камала Гарріс. Одна написана колишньою конґресвумен Джейн Ґарман з Каліфорнії, а друга колишнім послом у Москву Майклом Макфолом.
Для пересічного читача жодна з тих осіб не поносить серйозних кваліфікації для впливу, так як американський українець з порядної родини, ще до того упістів, зі званням полковника в американському війську. Тим більше, що обидвоє, Гарман і Макфол, цікаві хіба у Каліфорнії, а це не суттєвий штат на сьогоднішній день. Серйозної статті українсько-американського авторства я не бачив на користь кандидатури Камали Гарріс у останніх числах. Я міг не побачити.
На останніх сторінках Kyiv Post є другі статті, як голосувати на виборах, з’явилися також і запевнення редакції, що стаття Романа Голяша друкується для балансу. Одначе між тими статтями є тільки стаття голови об’єднання, яке планує поїхати на планету Марс (він пише що у цьому Трамп не допоможе) і колишнього військового радника Білого дому за Трампа, Александра Віндмена який є американський український єврей, та заохочує людей голосувати за Гарріс на підставі свого досвіду з Трампом у Білому Домі. Але знов, для українсько-американського електорату це не матиме такого резонансу як просто українець полковник американських військ Роман Голяш, про якого немає згадки, що він екстреміст, який ширить ідеї про верховенство білої раси
Незаперечним фактом є, що ця стаття Романа Голяша на сторінках цих вагомих часописів та мереж може мати вплив на голосування українських американців, зокрема в Аризоні, Вісконсіні, Мичиґені, Норт Кароліні, Джорджії, а вже найбільше – у Пеннсилвенії, де дуже багато українців. Це дуже турбує і болить, тому, що Україна, її народ, її військо, її президент не хочуть того результату, що хоче Роман Голяш, син порядних батьків але екстреміст.
3 листопада 2024 року Аскольд Лозинський
