Кореїзація, фінляндизація, тайванизація (назустріч російському візиту товариша Сі)
Корейський прецедент часто використовують як аргумент у багатьох світоглядних спорах.
Один корейський народ – генетично, історично, культурно, – і абсолютно різні на сьогодні спільноти КНДР та Республіки Корея. Значить, народ є об’єктом, з котрим об’єктом можна зробити все, що завгодно.
Демократи та ліберали вбачають тут оптимізм, заперечуючи «генетичну» (в цьому сенсі сталу й незмінну) схильність росіян до авторитаризму й тоталітаризму.
Але корейський кейс чудово підходить також і для автократів. Путін, зокрема, вважає, що свого часу маленьку частину єдиного російського народу (малоросів) зіпсували поляки й австріяки, створивши українців. Сьогодні естафету псування перебрали англосакси, перетворивши Україну на «АнтиРосію». Як китайці перетворили КНДР на «АнтиКорею». Або ж як американці зробили з Кореї «АнтиКНДР». Кому що подобається.
Ми, українці, категорично не сприймаємо концепцію «один народ» («мишебратья»). Ми сутнісно (історично, генетично, культурно) завжди відрізнялись від росіян. А оскільки «корейський варіант» закінчення російсько-української війни означає співіснування вздовж умовної 38-ї паралелі двох росій (Росії та АнтиРосії), то для України такий варіант є абсолютно неприйнятним. Так само Росія не сприйматиме існування двох держав з назвою «Україна».
Тепер щодо «фінляндизації». Фінляндизація України означає, по-перше, припинення російської агресії в обмін на українські території, і, по-друге, обмеження українського державного суверенітету в обмін на подальше мирне співіснування з Росією. Як це було з Фінляндією у 1940 та 1947 роках.
Найбільш переконливо можливість фінляндизації України заперечила пропагантесса М. Симоньян. Реагуючи на досить легкий спротив грузинів русифікації грузинського законодавства, пані Маргарита зауважила, що «в случае повторения августа 2008-го (тобто, сильного спротиву – Є.З.), с Грузией никто цацкаться не будет и войска туда посылать не будет, а просто шарахнут сразу по Тбилиси, особо не разбирая».
Така нерозбірливість визначається, за Симоньян, трьома факторами: 1.у Тбілісі немає Києво-Печерської лаври; 2. росіяни та грузини не є одним народом; 3. Росія ніколи не була «Тбіліською Руссю». Так само, як немає Києво-Печерської лаври у Хельсінкі, а росіяни не вважають фінів одним із собою народом, який вийшов би з такої собі «Хельсінської Русі».
Фіни та грузини, дійсно, можуть убезпечити себе від російської навали, погодившись на фінляндизацію – на обмеження їхнього суверенітету шляхом «дружби» з росіянами. Ми – не можемо. Тому що Києво-Печерська лавра знаходиться в нашій столиці, а ми – нащадки Київської Русі. На котрий спадок є ласими північні варвари. Від цих зазіхань вони не відступляться ніколи. Так, вони не бомбуватимуть Київ, але весь час посилатимуть війська, намагаючись захопити Київ та інші українські міста.
Тайванизацію придумав я. Це є способом зупинити росіян, залучивши американців. Останні погоджуються з тим, що Тайвань є частиною Китаю. Але згода ця дивним чином передбачає захист цієї острівної частини Китаю від намагань Китаю материкового встановити на острові свою владу. Захист всією потугою американської армії та флоту. Не висловленням «глибокого занепокоєння», не піпеточними постачаннями зброї, а масовою участю джі-ай у війні.
Нехай американці погодяться з тим, що Росія має особливі інтереси на пострадянському просторі. Нехай навіть визнають, що «мишебратья». Збережуть обличчя Путіну. Але візьмуть на себе зобов’язання захищати Україну так, як збираються захищати Тайвань.
