«Какая разніца» – запанувало на україномовних каналах

Йосиф Сірка

Як правило – всякий освічений журналіст, який працює на теле-, радіо- та YouTube каналах, будь якої країни, в якій, згідно зі Законом, панує державна мова, не дозволить собі звертатися до слухачів державною мовою, а потім, без пояснень, перейти на мову співбесідника, який не володіє українською. Це трапляється не з усіма чужинцями, бо ж є й такі, як німецький вчений, політолоґ і Проф. Києво-Могилянської Академії Андреас Умланд, який володіє і російською, але, принципово, україномовному каналові дає інтерв’ю українською.

Зазначимо, що такі «розмови» стосуються тільки російської мови, що викликає підозру, що хтось хоче «братовбивців» (бо московити вважають українців братами) «задобрити», демонструючи що? Що ви, мовно, вже готові до окупації?

Сторонній людині не зрозуміло, при наявности російськомовних каналів, кого інформують і чому україномовні вживають російську не тільки у розмові з російськомовними «експертами», але й ґвалтують нею чужинців, які з труднощами формують свої думки – німці, поляки, американці та ін.. Може, хтось надіється, що коли фашистська орда вбивць, гвалтівників, терористів почує «язик Леніна», то пожаліє хоч дітей, пенсіонерів, немічних?! Але ж, про ставленння злодюг-загарбників до «освобождьонних русскоязичних» (часто «освобождьонних від життя), можуть послужити прикладом окуповані міста та села, яких фальшиві «освободителі» тримають у гірших умовах ніж господарі худобу.

Американський історик Т. Снайдер, великий приятель українців, вивчив українську, але, коли йдеться про інтерв’ю, то використовує досягнення Штучного Інтелекту, який миттєвого перекладає на потрібну мову. Так діють і професійні журналісти «Европрейської правди», та і журналісти у цивілізованому світі.

Що українська і російська не одне і те саме доводять колеґи україномовних ЗМІ – російськомовні канали УНІАНу, FREEДОМ та декотрі програми колишніх оліґархічних каналі. У їхніх пересиланнях ніколи не звучить, хоч би хвилину, українська мова – вони, з першого слова президента (чи когось україномовного) перекладають з української на московську мову! Саме це підтверджує: вони розуміють, що це інша мова, яку їхні слухачі не розуміють.

Можливо, що працівники україномовних ЗМІ дуже переоцінюють знання своїх співвітчизників – україномовних. Не сумніваюся, що багато-хто із україномовних співгромадян не тільки розуміє, але й розмовляє мовою ворога, який щодня когось вбиває, ранить, руйнує, а тут ще й тою мовою, яка для Путіна стала «причиною» руйнівної аґресії України, переслідують тебе «свої» україномовні ЗМІ – на українських каналах!

Я вважаю, що це знущанняч над українським слухачем, коли, на кілька хвилин – задля ілюстрації, залучають фашистських пропаґандистів (Соловйова, Скабеєву, Симонян). Це полюбляють не тільки в україномовних матеріялах 24 каналу, але й решта численних пересилань – мов би, доводячи правду народної мудрости, що: «Дурнота отруйлива!»

Цілковито незрозуміло, якого слухача інформує канал на YouTube PTV.UA, коли раптово «поміж» українську мову, надає слово військовим, фахівцям, кореспондентам О.Жданові, Д.Снєгірьову, які, безсоромно, послуговуються мовою ворога, володіючи бездоганно українською. Їх, мов би, наслідують і такі, як Т.Березовець (який довший час працював на каналі «Прямий», чи Б.Тизенгаузен (колишній радник президента Порошенка), зрештою і Р.Світан, на четвертому році вже міг інформувати українською своїх співвітчизників.

Невинні смерті та покалічення сотень тисяч українців постраждали лише за те, що розмовляли московським язиком. Неграмотний московський президент вважає це ознакою належности до московських кріпаків – яких він щодня посилає на убій (вже понад мільйон вбитими і покаліченими –згідно з офіційною статистикою).

Відомий політолоґ М.Давидюк, на своєму каналі YouTube, закликає слухачів поставити «подобайку», щоб зміцнити україномовний простір та витіснити «російських аґентів та російські наративи з українського медіапростору». Без сумніву – думка вірна і заслуговує уваги.

.

Знання мови ворога можна було б використовувати на російських каналах, а не інформувати ворога, його ж мовою – на україномовних про те, де ЗСУ не мають досить солдат, чи зброї іт. ін..

На жаль, нова Уповноважена зі захисту державної мови – О. Івановська, не звертає увагу на те, що багато журналістів порушуть не тільки закон, але й етикет журналіста, дотримуючись шовіністичного гасла московитів «какая разніца, на каком язике» – аби по маскальському (як кажуть закарпатці). Пані Івановська звернула увагу на рос. пісні в українському ефірі, а те, що інформаційний простір в Україні перебуває, цілковито, під гаслом візуальних патріотів (які «поважають» жовто-блакитні кольори): какая разніца. Саме це вже давно розпочав Д.Гордон, який «язик леніна» відстоює навіть під бомбами та ракетами, які вбивають українців після наказу саме цим язиком!

Так, мова не винна, але саме російська вже 4-століття вбиває русинів-українців. Цим «язиком» звучали й звучать досі письмові (укази, постанови найвищих орґанів імперської влади) й усні накази на знищення всього русинського-українського. То ж, хто заперечить, що мова не вбиває? Чи знають про це сучасні помічники імперської ідеолоґії, які з таким завзяттям пропаґують гасло «какая разніца», аби не українською?

Ґенній українського народу Т.Шевченко попереджав:

І чужому научайтесь, свого не цурайтесь!

Торонто, 8.8.2025 р.