Порівняння: Аятоли Хаменеї та президент Дональд Дж. Трамп
Це, мабуть, спільне порівняння батька та сина, оскільки новообраний або помазаний кандидат не має жодних послужних списків, навіть якщо американці зображують його гіршим за батька. Це важко уявити, оскільки батько був жорстоким, можливо, перевершуючи свого попередника, першого аятолу.
Важливо зазначити, що перший аятола, попередник тандему батько-син, прийшов до влади в 1979 році. Президентом Сполучених Штатів на той час був Джиммі Картер. Незважаючи на будь-яку критику з боку його опонентів, які називали його слабким президентом, консенсус полягає в тому, що він був чесною та хорошою людиною. Він також був ефективним у багатьох аспектах, наприклад, у звільненні в’язнів совісті в Радянському Союзі. Чесно кажучи, він також був відповідальним за звільнення американських заручників в Ірані. Фактичне звільнення відбулося в день інавгурації президента Рональда Рейгана. Команда Рейгана, а не Іран, спричинила затримку, щоб президент Картер не зміг перемогти на переобранні.
У будь-якому разі, ця передмова має на меті показати, наскільки Америка деградувала з точки зору демократії: добро над злом, правда над неправдою. правильне проти неправильного, особливо коли порівнюється зло між наступниками того першого аятоли та нинішнім американським президентом. Я впевнений, що дехто з тих, хто прочитає цю статтю, скаже: «Як це смішно» або «Як ви смієте?». Незалежно від партійної реакції, той факт, що можна порівнювати жорстоких теократичних правителів та президента демократичної країни, викликає занепокоєння.
Мало згадується про час спільного американо-ізраїльського нападу на Іран 28 лютого. Під час триваючих дипломатичних переговорів між двома сторонами сталося, що порушення дипломатичного протоколу, згідно з міжнародним правом, є повністю відповідальністю президента Трампа. Це найпереконливіший доказ того, що Америка не вела переговори добросовісно.
Тепер повернемося до тандему батько-син в Ірані та президента Трампа. Усі вони були чи є мільярдерами, які придбали основну частину своїх активів шляхом корупції. Родина Трампів продовжує накопичувати активи. Це не обмежується лише родиною. Багатьох його кричущих підлабузників також звинувачували у вигоді.
І аятоли, і Трамп були або стануть убивцями, хоча кількість звинувачень проти молодшого аятоли ще належить з’ясувати і, безумовно, зростатиме в геометричній прогресії найближчим часом. Вбивства не обмежуються іноземною територією. Дональд Дж. Трамп відповідає за іранських школярів та інших невинних цивільних осіб, чи то в Ірані, чи, можливо, раніше не повідомлялося про злочини у Венесуелі, а також за американців, убитих під його керівництвом імміграційною та митною службою.
Усі вони мали і мають серйозні проблеми з правдою. Щодо національної безпеки, то два попередні аятолли були відомими брехунами, що ховалися за своїм смішним релігійним обличчям. Дональд Дж. Трамп відповідає за альтернативну реальність в Америці та світі.
Усі вони вважаються злом іншими, незважаючи на їхні релігійні заяви. Релігія тут є важливим елементом, діючи як саван, що забезпечує достовірність неймовірного. Образ Трампа, який йде з Білого дому до церкви під час свого першого терміну з перевернутою Біблією, є святотатством і завжди буде частиною його спадщини. Радикальний іслам – це релігія вбивць. В ім’я Аллаха були скоєні злочини. З іншого боку, можливо, меншою мірою, християнські фанатики підтримували Дональда Дж. Трампа через його нібито позицію щодо абортів. Колишній кардинал Нью-Йорка, Тімоті Долан був засліплений Трампом та абортами однак, був високо оцінений як прихильник Трампа. Спікер Палати представників Майк Джонсон – божевільний релігійний фанатик. Так само, як і посол Америки в Ізраїлі Майк Хакабі, а його дочка є нинішнім губернатором Арканзасу та колишнім прессекретарем Трампа. Як прессекретар під час першого терміну Трампа, вона була так само винна в брехні, як і будь-який прессекретар в історії, включаючи російського Дмитра Пєскова.
Це, м’яко кажучи, тривожно. Сьогодні речник Кремля Дмитро Пєсков оголосив, що міжнародне право мертве. Верховні лідери Ірану та президент Сполучених Штатів Дональд Дж. Трамп, як очевидно, хіба найгірший бандит Путін, зробили тривалий внесок у цю реальність.
9 березня 2026 року.
Аскольд Лозинський
