Іван Липа – лікар, письменник, громадсько-політичний діяч (100 років тому)
100 років тому:
13.11.1923 – у містечку Винники, біля Львова помер Іван Липа, лікар, письменник, літературний критик, громадсько-політичний діяч. Батько Юрія Липи. Закінчив Керченську гімназію (1880-1888), де перейнявся ідеями народовольства. Поряд з відмінними оцінками з інших предметів, як «неблагонадійний» в атестаті отримав четвірку за поведінку, що закривало шлях для навчання в столичних університетах. Зумів поступити на медичний факультет Харківського університету (1888). Під впливом «Старої громади» міста перейшов на національні позиції. Однак чисто просвітницька робота не задовольняла юнака і 1891 з однодумцями став співзасновником Братства Тарасівців (співавтор програми Братства), метою якого було національно-політичне і соціальне визволення українського народу. Розгорнув широку видавничу діяльність, друкувався під псевдонімами в галицькій періодиці. 1893 заарештований, 13 місяців утримувався у слідчій в’язниці (рік в одиночній камері). Відрахований з університету, три роки жив у Керчі під наглядом поліції. Навчання завершив у Казанському університеті (1896-1897), працював лікарем на Херсонщині, Полтавщині, 1902 переїхав до Одеси. Практикував як «лікар для бідних», активно займався громадською роботою. Одружився з сільською вчителькою Марією Шепель-Шепеленко (1904). У 1904-1905 у с. Дальник побудував лікарню для незаможних. 1905 виступив з ініціативою видавати україномовний часопис «Лікарський порадник», який цензура заборонила. Організатор видавництва «Одеська літературна спілка», редактор і видавець альманаху «Багаття» (1905), дописувач до численних українських часописів. Діяльний член «Українського клубу», товариства «Українська хата», одеської «Просвіти» та Одеського літературного товариства.
В часи УНР – разом з сином Юрієм засновник українського видавництва «Народний стяг» (1917), український комісар Одеси (03.1918-04.1918). Член ЦК Української партії соціалістів-самостійників (1919). Міністр віросповідань уряду УНР (01.1919-04.1919), промотор українізації Православної Церкви та оформлення її автокефального статусу. Член комісії із розробки Конституції УНР (08.1920). Міністр охорони здоров’я уряду УНР в екзилі (1921). Засновник благодійної організації Блакитний Хрест (1920). На початку 1922 переїхав до Львова, займався приватною лікарською практикою у Винниках біля Львова, отримував невеликий дохід, тому жив дуже скромно. Дружина Марія залишилася в Одесі, син навчався на медичному факультеті Познанського університету, спілкувався з Іваном Огієнком, що мешкав у Винниках. У 1919 діагностовано рак шлунка і в другій половині 1923 здоров’я різко погіршилося. Похований у Винниках. За дорученням Митрополита Андрея Шептицького ховав священник УГКЦ о. Григорій Гірняк. Народився у м. Керч в Криму 1865.
Іван Липа: «Наш державний здвиг невгасимим вогнем запалить усі живі українські душі, і свого часу таки принесе відповідний плід. Помремо ми, але святий вогонь, що його ми сміливо запалили, уже ніколи не погасне. Це те, що переживе нас і створить найрозкішніші легенди в Україні…».
