Іван Чургович – священник УГКЦ, освітній діяч, письменник, філософ (160 років тому)
160 років тому:
2.10.1862 – в Ужгороді помер Іван Чургович, священник УГКЦ (1817), освітній діяч, церковний письменник, філософ. Закінчив Ужгородську гімназію, навчався у Будапешті, Ужгородській богословській семінарії та у Відні в Інституті св. Августина (Фрінтанеум), доктор богослов’я (1823). Директор Ужгородської гімназії (1827-1856), одночасно канонік консисторії. Після смерті єпископа О. Повча у 1831 і до висвячення у 1838 єпископа В. Поповича, як капітулярний вікарій керував Мукачівською єпархією. У цей період впорядковував справи занепалої за О. Повча єпархії, відновлював систему народних шкіл. 1832 видав «Душпастирські настанови», якими регламентував норми життя сільських священників. Ініціював створення на Закарпатті першого багатоголосого хору, за прикладом якого почали творитись інші. Новий єпископ поряд з керівництвом гімназії призначив о. Івана директором Ужгородської вчительської семінарії (1839-1861). За увесь час існування гімназії ніхто з директорів так довго не обіймав цю посаду. В обох закладах до викладання залучав кваліфікованих викладачів переважно з місцевої, національно свідомої інтелігенції. Для забезпечення високої якості освіти особисто написав декілька теоретичних і практичних посібників, опрацював «Правила семінариста» – своєрідні 10 заповідей учня. Зокрема 5-та заповідь заохочувала «виявляти національну гідність, але, як у всьому, знати міру», а 6-та «плекати мир між людьми різних поглядів, віросповідання і походження». Дбав про будівництво в краю нових шкіл та забезпечення їх фаховими педагогами. Був високоосвіченим представником свого часу, володів дев’ятьма європейськими мовами. Після себе залишив велику бібліотеку наукової літератури. В планах мав заснувати кириличну друкарню та випускати «Руську народну газету». Значна частина написаних праць залишилась в рукописах. Народився у с. Новоселиця на Закарпатті у священничій сім’ї 1791.
