Імла війни
Карл фон Клаузевіц: «Війна — область недостовірного: три чверті того, на чому будується дія на війні, лежить в тумані невідомості, і, отже, щоб розкрити істину, потрібно перш за все, тонкий, гнучкий, проникливий розум…».
Але одна чверть, на думку класика, все ж таки лежить у повній прозорості. Істина у цій чверті має бути цілком доступною навіть щонайпосполитішому розуму.
На початку війни загальним місцем у твердженнях тонких, гнучких та проникливих розумів було: Росія вже програла війну, адже за Україну коаліція країн з 40 % світової економіки; ну не може підсанкційна Росія, доля якої становить лише 3 %, ДОВГО витримувати стан війни.
Тепер ті самі розуми кажуть щось абсолютно протилежне: саме Росія може (і хоче!) ДОВГО воювати. А для України довга війна є синонімом поразки.
Проникливі розуми не врахували багатьох очевидних факторів – неквапливість європейської та американської демократії, шредеризація європейських еліт, втомленість їхніх виборців, «терплячість» (за Сталіним) росіян тощо.
Перелічене стосується факторів зовнішніх. Серед внутрішніх абсолютно прозорим є українська корупція. Як її можна було не врахувати?
Наприклад, військові комісаріати виявились (!?) тотально корумпованими, мобілізація не відповідає стану «загальної мобілізації». «Коли почне воювати вся країна, а не її частка?» (мол. лейтенант Сенцов, 21.08.23).
Про «ціле та частку» йдеться не лише у воєнно-мобілізаційному вимірі. Йдеться про тотальну усвідомленість українцями стану війни і необхідність відповідної поведінки під час війни.
У дні святкування Дня Незалежності два колишніх харків’янина, а нині американські громадяни, які палко підтримують Україну, закликали українців зробити легкі, але вагомі кроки для перемоги.
Юрій Швець розповідав про курсування Сполученими Штатами «потягів подяки» з громадян різних визволених у 1945 році країн; тепер можна не їхати у вагонах, а організувати віртуальні заходи.
Сергій Любарський звернув увагу на те, що петиція «Про надання Ленд-лізу Україні» на сайті Президента України набрала за два місяці лише 3998 голосів.
Любарський та Швець є антагоністами. Але обидва суголосно дивуються пасивності українців у сфері громадянської активності. Таке здивування не є дивним, адже вони, як американці, давно забули про радянське «ми люди маленькі, він нас нічого не залежить» і чудово розуміють силу впливу громадської думки на американську владу. В тому числі навіть такого, здавалося б, дивного, як петиція до Президента України.
Зробіть маленький крок. Підпишіть петицію!
