Ілюзія та реальність
Президент Трамп підписав закон про санкції, ініційований покійним Сенатором Ґремом. У Росії відбуваються парламентські вибори. Тут є разюча схожість, але й суттєва відмінність — за умови, що Америка все ще залишається справжньою демократією.
Сенаторка Дарлін Ґрем, сестра покійного сенатора Ліндсі Ґрема, висловилася цілком чітко й відверто. Вона зазначила, що цей закон розширює важелі впливу президента. І саме це він і забезпечує.
Про що здебільшого не говорили публічно щодо нещодавньої зустрічі російського диктатора Володимира Путіна з особистими посланцями Трампа — Віткоффом і Кушнером, — так це про те, що, окрім миру, однією з тем розмови був бізнес між Росією та Сполученими Штатами. Активно займатися цим бізнесом можна буде лише після завершення війни.
Президент Трамп зацікавлений у мирі. Для Трампа мир — це омріяна Нобелівська премія, якої він ніколи не отримає. Весь світ вважає його злим клоуном. Крім того, існують можливості для особистого бізнесу.
Розгляньмо такий розділ нового законодавства:
«Розділ 115. Відмова від застосування (a) Загальні положення. Президент може, з урахуванням положень підпункту (b), скасувати застосування будь-якого положення про санкції щодо іноземної особи, будь-якого обмеження щодо особи або будь-якого зобов’язання згідно з цим розділом. (b) Вимоги щодо звітності (1) Загальні положення. Перед наданням дозволу на відмову від застосування норм згідно з підпунктом (a) Президент повинен подати до Конґресу: (A) письмове підтвердження того, що надання такого дозволу відповідає національним інтересам Сполучених Штатів; та (B) звіт із поясненням підстав для такого підтвердження. (2) Об’єднання звітів. Якщо Президент надає дозвіл на відмову від застосування норм кількох пунктів цього розділу, він може включити до одного звіту, поданого відповідно до пункту (1), підтвердження та пояснення, що вимагаються цим пунктом для кожного такого випадку, за умови, що всі ці підтвердження та пояснення стосуються відмови від застосування норм одного й того самого розділу. (3) Форма звіту. Кожен звіт, передбачений пунктом (1), має подаватися у несекретній формі, але може містити секретний додаток. (4) Застосування до змін певних ставок мита. Президент не зобов’язаний подавати звіт відповідно до пункту (1) у разі зміни або коригування ставки мита згідно з розділом 113(b). Цей пункт не змінює й не скасовує вимогу щодо подання письмового рішення, передбаченого розділом 113(b), або звіту, передбаченого розділом 113(g)(1)».
Цей Президент може засвідчити що завгодно. Досі він наполягає на тому, що переміг на виборах 2020 року. То чи має цей закон хоч якусь цінність для України? Ні, насправді його цінність — від’ємна. Президент Зеленський просто виявив дипломатичність, коли схвально відгукнувся про нього.
Тепер члени Конґресу від Республіканської партії зможуть хизуватися своєю підтримкою України та припинити будь-які спроби своїх виборців домогтися підтримки України. Нещодавно я розмовляв з американкою, яка неохоче зізналася, що зареєстрована як республіканка. Вона підслуховувала мою розмову з другом про мою майбутню поїздку до України. Вона втрутилася: «Ми всі на одному боці, ми всі хочемо миру в Україні, і Президент теж». Я відповів: «Звісно, президент прагне миру після перемоги Росії. Це війна за існування України. Капітуляція України не розглядається». Вона пішла геть.
Вибори до російської Держдуми — це фарс. Опозиції не існує, а результати повністю сфальсифіковані — аж до того, що процес електронного голосування цілковито контролюється урядовцями. Персонал виборчих дільниць ретельно відбирають. Зрештою, навіщо авторитарному, жорстокому режиму, що вбиває людей, проводити вибори?
Це нагадує ухвалення безглуздого закону квазідемократичним урядом — усе заради створення ілюзії. Безпосередньо перед виборами Путін наголошував, що в Росії влада належить народу. Є й такі — навіть у самій Росії, — хто в це вірить. Переважна більшість приймає це через страх, а ще є обрані, які отримують вигоду у вигляді влади та грошей.
А ще є зовнішній світ. Більшість людей не читають і не аналізують інформацію. Багато хто в Америці та за кордоном, включно з українцями у США повірить, що закон Ґрема має на меті допомогти Україні. Так само чимало людей у світі повірять, що Росія певною мірою є демократичною державою. Дехто навіть запитуватиме, чому Україна не проводить вибори, які давно мали б відбутися, але які заборонені Конституцією під час воєнного стану. Зрештою, Росія теж бере участь у війні. Але це не та сама війна.
Зрештою, стануть очевидними два факти: Україна не отримає жодної користі від законодавчої ініціативи Ґрема, а вибори в Росії переважно зміцнять позиції путінського режиму та підтримку війни. Цей шлях від ілюзії до реальності є досить передбачуваним.
Серед чинників, здатних цьому завадити, — невтомність України, її потужний потенціал у виробництві зброї, допомога Європи, та проміжні вибори в Америці. Ні, народ Росії не керує країною! А от в Америці народ матиме таку можливість. Утім, американцям слід бути пильними, адже нинішній президент США та російський диктатор дуже схожі між собою.
19 вересня 2026.
Аскольд Лозинський
